Блог К2 ERP

К2®

Из нашего форума http://forum.nerusoft.com:

Взято с http://internet.cnews.ru/news/line/index.s...07/05/25/252014

Microsoft идет навстречу open-source: 4 новых проекта

25.05.07, Пт, 18:25, Мск

Microsoft открыла 4 проекта с открытым кодом по обеспечению интероперабельности систем управления реквизитами доступа и свободного создания таких систем сторонними разработчиками. Компания также разработает модуль сопряжения Microsoft Indentity Lifecycle Manager 2007 с директориями на базе открытой спецификации OpenLDAP.

В рамках проектов будет создано ПО для приёма сайтами информационных карт - защищённых электронных хранилищ реквизитов - с использованием Java для Sun Java System Web Server, Apache Tomcat или IBM WebSphere Application Server, работающих под Linux, структуры веб-приложений Ruby on Rails и PHP для Apache Web Server. Один из проектов будет сосредоточен вокруг создания общей библиотеки на языке Си. Все проекты повторяют поддержку инфокарт, уже встроенную в среду разработки Visual Studio.

Для разработки модуля сопряжения для Indentity Lifecycle Manager 2007 компания вступила в партнёрские отношения с Kernel Works и Oxford Computer Group. Модуль позволит проводить двунаправленную синхронизацию между ILM и OpenLDAP.

Напомним, что в марте Novell объявил о выпуске реализации CardSpace с открытым кодом, основанной на проекте Bandit Project и названной InfoCard Selector.

IBM, Novell и группа академиков работают над проектом Higgins с открытым кодом. Проект позволит объединить приложения и системы управления реквизитами. Разработчик Чак Мортимер (Chuck Mortimer) создал систему доступа к электронным картам с реквизитами на языке Java, работающую в браузере, а Кевин Миллер (Kevin Miller) создал дополнение работы с CardSpace для Firefox.

На прошлой неделе Microsoft вместе с Novell, Liberty Alliance и рядом других компаний и организаций провели тестирование интероперабельности пяти интерфейсов доступа к картам на конференции <Мастерская интернет-реквизитов>, спонсируемой Open Source Identity System.

Недавно Microsoft открыла свою платформу реквизитов, включающую ISIP - профиль интероперабельности селектора реквизитов - для тех, кто намерен создавать свои собственные цифровые бумажники.

Согласно <Обещанию открытых спецификаций> (OSP), Microsoft предлагает доступ к спецификации, представленной в конце 2006 года. OSP, покрывающее 38 протоколов веб-сервисов, разработанных Microsoft и партнёрами, позволяет разработчикам использовать ISIP в своих продуктах без лицензионных отчислений и юридических претензий.

ISIP 1.0 включает в себя механизмы, являющиеся частью WS-Trust, WS-SecurityPolicy и WS-MetadataExchange - протоколов, покрываемых OSP и используемых Microsoft в своей платформе управления реквизитами Identity MetaSystem.

>>> Ну что поделаешь. Майкрософт начинал с Xenix - это Unix-система. И теперь Майкрософт уже давно понял, что нужно перестраиваться иначе, прогорят. Сейчас они воруют сотнями идеи из Unix-систем. И теперь не Unix сопоставляется с Виндовс, а Виндовс с Юникс. Кроме того, Майкрософт, конечно хочет приложить свою лапу к ПО с открытым кодом. Хочет ухищриться купить права на базисные идеи самого Linux. Но, не так то всё и просто. Они подключились к работе Novell, хотели прибрать - не получилось. Однако, если они не будут двигаться в данном направлении, всем понятно - завтра Майкрософт просто не станет. Он будет историей. И все его клиенты должны будут выкинуть их продукты в мусорку, т.к. данные продукты никому не нужны будут!

К2®

Вот http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2007/05/25/251813 неплохая статья:

Украинский телеком: без войны не обойтись

Ключевой фразой на украинском рынке телефонии остается "стоимость взаимосоединения": именно вокруг нее идет спор крупных и средних операторов. И это неудивительно: мобильных телефонов в стране почти вдвое больше, чем жителей. А это означает, что все, кто мог их приобрести - приобрели. Дальнейшие изменения на рынке могут быть обеспечены либо новыми услугами, либо глобальным переделом. Какой путь выбрали сотовые операторы - мы далее и увидим.

Весенние будни перевели затяжные позиционные "войны расценок" между пионерами сотового рынка Украины - компаниями UMC и "Киевстар",- и операторами "второй волны" в острую фазу, осложненную проблемами развития негосударственной фиксированной связи. Формальным поводом для нового витка напряженности послужила блокировка компанией UMC прямого доступа к своей сети абонентам "Голден Телеком" ввиду расторжения последней "несправедливого" договора о взаимосоединении. Очередное "весеннее обострение" показало, что изменения в структуре услуг не сыграют решающей роли в развитии украинского рынка мобильной связи: на повестке дня - передел, желательно - с помощью государственных регуляторных органов.

Худой операторский мир

Вскоре после разрыва прямой связи между UMC и "Голден Телеком" состоялась пресс-конференция "Операторы связи объединяют свои усилия для установления справедливых, равных и прозрачных условий конкуренции". На ней в едином строю выступили представители телекоммуникационных компаний "Астелит" (Life:)), "Украинские радиосистемы" (Beeline), "Голден Телеком" и "Фарлеп-Инвест". Они пожаловались на постоянное завышение "доминирующими" операторами мобильной связи UMC и "Киевстар" тарифов на доступ к своим сетям (Примечание: понятие "доминирующего" оператора в украинском законодательстве о телекоммуникациях отсутствует, а Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) не признал UMC и "Киевстар" монополистами мобильного рынка). Тем не менее, наряду со словосочетанием "доминирующие операторы" компании-протестанты широко используют в качестве пропагандистской формулы новый термин - "дуополизм на рынке связи".

"Отключением" "Голдена" UMC вызвала огонь на себя, и в контексте пресс-конференции обсуждалась преимущественно договорная практика этой компании. О "Киевстаре" же говорилось глухо и вскользь, как бы заодно: из недомолвок стало понятно, что отношения с нею у большинства "вторых" лояльней и выгодней, чем с UMC, на которую "Голден Телеком" даже пожаловался в АМКУ.

С точки зрения права - картина следующая: порядок взаимосоединения телекоммуникационных сетей регулируется Законом Украины "О телекоммуникациях" и "Правилами взаимосоединения сетей общего пользования" (утв. реш. НКРС N155 от 8 декабря 2005 г). Законодательство уравнивает малые, средние и новые компании с теми двумя, совокупная доля которых на украинском рынке составляет 80%. А произведенное в 2006 году исключение междугородных звонков и звонков c фиксированных сетей на сети мобильных операторов из списка массовых универсальных услуг вывело из области прямого государственного регулирования расчеты за эти взаимосоединения. Компании, созвавшие пресс-конфенренцию, объяснили, что тем самым ценообразование было отдано "на усмотрение доминирующих компаний". Они заявили, что национальная комиссия по вопросам регулирования связи (НКРС) уделяет недостаточно внимания этому вопросу. То есть, рынка хочется всем, но такого, чтоб государство его регулировало в пользу определенных компаний.

В цифровом выражении - по данным и.о. генерального директора "Голден Телекома" Андрея Милиневского, операторы негосударственной фиксированной связи платят за доступ на сети мобильных операторов 60 коп./мин, а в противоположном направлении - 18 коп./мин; в итоге пользователь платит 1,2 грн. за звонок с фиксированного аппарата на мобильный, а наоборот - втрое дешевле. В России же, утверждает он,- доступ к сетям мобильных операторов составляет 18 коп/мин, а конечному потребителю обходится в эквивалент 29 коп/мин. Он уверен, что причиной тому - государственное регулирование межоператорских расчетов в России.

Есть у него и претензии этического свойства: "большие" операторы ведут себя, "как слон в посудной лавке". По его утверждению, департамент фиксированной связи UMC уже обращался к "фиксированным" абонентам "Голдена", имеющим мобильники с чипами UMC, с предложением фиксированной телефонии с межсетевым тарифом в 20 коп/мин. Примечательно, что в этом контексте участники встречи упорно уходили от ответа на вопрос о демпинговых действиях "Астелита" на мобильном рынке (предложению подключений с определенной суммой на счету и обмену "чужих" чипов на "свои"),- приведших даже к объявлению этой компанией дефолта по ряду европейских займов. Это отнюдь не помешало начальнику департамента по взаимодействию с регуляторными органами и операторами "Астелита" Олгу Динчоглу прочувствованно говорить о "честных правилах игры" и "единой конкурентной среде". При этом, озвучивая тарифы на взаимосоединения с "большими" операторами, взаиморасчеты внутри "четверки" выступающие объявили конфиденциальными.

Ценовые драки

Инициаторы пересмотра стоимости взаимосоединений четверки полагают, что высокие тарифы на доступ к сетям "доминирующих" операторов препятствуют справедливой конкуренции на рынке связи и сдерживают предоставление конкурентоспособных тарифов конечному пользователю; они требуют не просто установления равных расценок, а введения таких, чтобы стоимость подключения к сетям "доминирующих" компаний стала ниже, чем к сетям компаний, выходящих на этот рынок. Идея сводится к тому, чтобы развивать конкуренцию за счет операторов, которые в свое время фактически создали и развили сотовый рынок страны. Относительно молодые компании ("Голден Телеком" в этом смысле исключение: по возрасту она - одна из старейших, но изначально предлагает и фиксированную, и мобильную связь, и интернет) под этим соусом добиваются от НКРС вмешательства в этот этически небезупречный конфликт. Впрочем, НКРС в этот период была занята решением собственных проблем...

Любопытно, что в качестве общеэкономического контекста генеральный директор "Билайна" Сергей Миронов апеллировал к западному опыту: дескать, в Европе законодательство поддерживает прежде всего новичков на рынке. То, что с 2002-2004 годов в ЕС наблюдается укрупнение телекомов, чему способствует высокий уровень интеграции экономик, команду "протестантов" не смущает; впрочем, западный опыт на Украине нередко бывает востребован фрагментарно.

А вот на вопрос о том, не стоит ли "второму эшелону" выйти к первенству за счет предоставления не только сугубо "транспортных", но и новейших мультимедийных услуг "помимо голоса" (аудио, видео, играх, информации и рекламе) - г-н Миронов ответил резко отрицательно. Он сообщил, что мультимедийные сервисы в совокупности дают не более четверти отдачи от мобильных услуг,- а миф о том, что именно VAS-услуги должны стать новым полем для операторской конкуренции, вообще "придумали журналисты". Проще говоря - тема качества и разнообразия сервисов останется предметом рекламных релизов до тех пор, пока на рынке связи Украины не будет осуществлен передел в пользу "новых" компаний.

Ставка на сервисы

"Билайн", тем не менее, совместно с системным интегратором ProCom и строителем-проектировщиком волоконно-оптических сетей (ВОЛС) Atracom объявили о запуске на Украине национальной волоконно-оптической магистрали по технологии Dense Wavelength Division Multiplexing (DWDM). Напомним, что к преимуществам технологии DWDM относятся высокая рентабельность систем на ее основе, их легкая масштабируемость и возможность наращивания пропускной способности оптических линий, высокая надежность благодаря эффективному резервированию, увеличение скоростей передачи данных, а также экономических показателей работы сети, качества и списка предоставляемых услуг. Она позволяет независимо обеспечить подачу классических интернет-услуг, IP-телефонии, мобильной связи, разнообразного мультимедийного контента.

В настоящее время партнерами освоено 4 тыс км. оптоволоконной сети на участках: Киев-Винница-Хмельницкий-Черновцы-Ивано-Франковск-Львов; Киев-Одесса; Днепропетровск-Донецк-Луганск; Одесса-Николаев-Херсон-Симферополь-Севастополь.

В ближайшее время будут запущены участки Донецк-Харьков; Донецк-Симферополь; Харьков-Полтава-Киев; Киев-Ровно-Луцк-Львов; Харьков-Сумы-Чернигов-Киев; Николаев-Днепропетровск

А до конца года мультисервисная магистральная оптоволоконная сеть общей протяженностью 11 тыс км. должна охватить все города и районные центры, где работает "Билайн"; выход на российские сети компании будет осуществлен через Луганск.

Тем временем, кстати, "старики" - UMC и "Киевстар" - ввели новую справочную SMS-услугу: "Экспертная справка KVEST 7407". Отныне абонент может задать вопрос на любую тему - и гарантированно получить содержательный ответ. Это же - ответ создателей рынка новым игрокам. Так что на самом деле "соревнование услуг" все же идет.

За кулисами противостояния

За кулисами же "ценового" противостояния остаются стратегические интересы. "Новую волну" представляют "Билайн"-"Украинские радиосистемы"-стопроцентно российская компания ("Вымпелком"); "Голден Телеком" - российско ("Альфа" и др.)-норвежская ("Теленор"); "Астелит" - турецко-украинская (СКМ); "Фарлеп-Инвест" - украинская (СКМ). По другую: UMC - стопроцентно российская (МТС); "Киевстар" - российско ("Альфа")- норвежская ("Теленор"). Эта картинка отчасти объясняет и непримиримость противоречий между "Голденом" и UMC, и несколько более мягкие отношения того же "Голдена" с "Киевстаром"... и резкую позицию "Астелита" и "Фарлепа" по отношению к "иностранным" UMC и "Киевстару". Так, генеральный директор "Фарлепа" Стан Аббелоос (бывший топ-менеджер "Голдена") весьма резко заявил, что "как правоверный украинец" не может спокойно смотреть на то, как рынок страны монополизируют две крупные иностранные компании. А поскольку политические заявления в устах ИТ-менеджеров для Украины не так редки, чтобы ими пренебрегать, остается предположить, что группа СКМ (Ринат Ахметов) настроена потеснить "старые" российские компании с телекоммуникационного рынка Украины.

То, что UMC вскоре восстановила прямой обмен трафиком с "Голден Телекомом" (ранее обратившимся в АМКУ с жалобой на UMC) - вынужденная мера для обеих сторон во избежание потери части абонентов (благо, есть к кому переходить). Это не помешало Beeline и "Астелит" направить в АМКУ письмо с просьбой "провести исследование рынка мобильной связи страны на предмет определения доминирующего положения операторов" с уже озвученными ранее претензиями к "Киевстару" и UMC. Запрос находится на рассмотрении в АМКУ... впрочем, нынешние политические события наверняка затянут эту паузу.

Тем временем на мобильный рынок Украины агрессивно выходит "третья волна" сотовых компаний. Так, 3G-оператор "Телесистемы Украины", предоставляющий услуги под PEOPLEnet, развивающий, в отличие от "потомков" GSM, направление CDMA, объявил себя "раем для контент-провайдеров" и намерен сделать упор на предоставлении тех самых мультимедийных услуг, от которых публично открестились "вторые".

Монополист напирает

На пятки негосударственным компаниям наступает и национальный оператор связи - "Укртелеком". Как сообщил председатель его правления Георгий Дзекон, подводя итоги деятельности компании за 2006 год, несмотря на то, что "Укртелеком" занимает около 78% отечественного рынка фиксированной связи и является монополистом, обслуживая 10,1 млн абонентов, - доход от деятельности компании возрос в прошлом году на 1,5% - до 7,9 млрд грн, а чистая прибыль "Укртелекома" снизилась на 9,89%.

Г-н Дзекон объяснил это массовым развитием мобильной связи; на звонках в пределах области падение доходности достигло 10%, в пределах Украины - 17%, на звонках в пределах СНГ - 6%. Он считает это глобальной тенденцией, которая в ближайшие годы только усилится. Георгий Дзекон подчеркнул, что платежеспособный спрос на фиксированную телефонию на Украине удовлетворен полностью, и, несмотря на то, что "Укртелеком" осознает необходимость выполнения определенных социальных функций, перед ним стоят серьезные финансовые задачи. Поэтому компания сократила и продолжит сокращение строительства крупных новых и реконструкции старых телефонных узлов, особенно в сельской местности и населенных пунктах районного значения. Кроме того, "Укртелеком" вынуждена обратиться в НКРС с просьбой разрешить поднять расценки на местную фиксированную связь. Но топ-менеджмент предприятия отдает себе отчет в исчерпанности экстенсивного пути развития компании.

Поэтому основные надежды руководство "Укртелекома" возлагает на скорое начало предоставления коммерческих услуг мобильной связи третьего поколения (3G). Кстати, осуществленное в конце 2005 года внеконкурсное предоставление НКРС "Укртелекому" лицензии на мобильную связь по технологии, позволяющей передавать больший объем данных с более высокой скоростью, а также обеспечивать более широкий диапазон сервисов, чем позволяет преобладающий ныне стандарт GSM,- вызвало немалое возмущение негосударственных операторов сотового рынка.

В настоящий момент мобильная сеть смонтирована в Киеве, Донецке, Днепропетровске, Харькове, Одессе, Львове,- и и работает в тестовом режиме. Сейчас идет монтаж дополнительных базовых станций, и до конца текущего года только в Киеве их будет 250. Поставщиками телекоммуникационного оборудования стали Nokia и Huawei, а вот трубки, заверяет глава "Укртелекома", будут "от самых разных компаний". Конкретные сроки запуска и особенности предстоящей рекламной кампании г-н Дзекон не назвал, однако дал понять, что коммерческая эксплуатация сети начнется в пределах второго квартала текущего года. Он также подчеркнул, что проводятся переговоры о национальном роуминге, и "с двумя крупными компаниями" взаимопонимание уже достигнуто,- причем, по его словам, компанию интересует в партнерах не столько количество абонентов, сколько территория покрытия сигналом. При этом глава "Укртелекома" отметил, что с ведущими компаниями сотового рынка взаимопонимание как в тарифной, так и в других вопросах достигалось не слишком трудными путями: "У нас существует определенное взаимопонимание".

А страдают абоненты

Характеризуя нынешнее противостояние "малых и средних" операторов "большим", он не без легкой зависти пояснил, что "Киевстар" и UMC, не будучи признаны монополистами в области мобильной связи и не имея соответствующих правовых ограничений, имеют полное право защищать свои финансовые интересы - в том числе, и в вопросе о расценках на взаимосоеднинение.

Сам же "Укртелеком" в силу своего монопольного статуса вынужден соблюдать осторожность; так, отвечая на вопрос о том, будут ли нынешним абонентам фиксированной связи предложены какие-либо преференции в области связи сотовой,- г-н Дзекон подтвердил, что это, прежде всего, коснется внутрисетевых тарифов для пользователей "Укртелекома",- но подчеркнул, что это предложение сейчас проходит детальную юридическую проверку, дабы избежать претензий со стороны других мобильных компаний, которые могут потребовать подобных расценок и на свой доступ к сети "Укртелекома".

Тем не менее, расчищая себе поле деятельности, с 10 апреля "Укртелеком" объявил о ликвидации возможности его абонентам звонить на "прямые" мобильные номера "Киевстара" и UMC, предварительно направив обоим требования отказаться от использования прямых номеров. Компания объясняет это тем, что теряет доходы, которые могла бы получать в случае дозвона через сетевой код. Этим, в частности, нарушается соответствующий пункт договоров о соединении между упомянутыми операторами и "Укртелекомом". Прямой городской номер предоставляется мобильными операторами как дополнительная услуга, и абонент, использующий ее, оплачивает переадресацию, принося дополнительный доход оператору. На этот-то доход и загляделся "Укртелеком". В настоящее время на Украине свыше 100 тыс абонентов "Киевстара" и UMC, пользующихся этой услугой.

Мобильные операторы вправе оспорить действия "Укртелекома": в конце 2006 года НКРС обязала сотовые компании с 1 января 2007 года отказаться от прямых номеров, но затем продлила этот срок до 1 сентября 2007 года. НКРС уже подтвердила, что готова реагировать на возможную жалобу операторов. Несмотря на то, что путем ряда технических ухищрений мобильные компании могут организовать своим абонентам аналог утерянной услуги - действия "Укртелекома" являются своеобразной рыночной "подножкой": монополист не дает партнерам подготовить пользователей к уходу от привычной услуги. На срочно созванной встрече руководства компании с топ-менеджерами UMC и "Киевстара" был обсужден вопрос о прекращении действия услуги "прямой номер". Представители "Укртелекома" предложили коллегам выбор: либо прямые номера будут "отняты" и станут местными фиксированными номерами, либо "Укртелеком" будет получать компенсацию от операторов за каждый звонок своего абонента владельцу "прямого" мобильного номера. Стороны договорились не предпринимать действий по блокированию звонков на прямые номера сотовых компаний.

А вот самый "больной" вопрос - приватизация "Укртелекома",- требующий фактического согласия всех ветвей власти,- очевидно, вновь "зависнет" на неопределенный срок - несмотря на то, что Фонд госимущества Украины предложил уточненный план размещения акций организации: 50% акций плюс 1 акция закрепляются в государственной собственности; 37,86% акций будут предложены для продажи на международных фондовых биржах в период с 1 августа по 31 декабря 2007 года; 5% акций будут - на фондовых биржах Украины пакетами по 1% до 23 июля 2007 года. Будет ли этот план одобрен на высшем уровне и введен в действие - еще вопрос,- и это еще более остро ставит перед компанией задачу выхода на новые рынки и участия в переделе сложившихся. Компания вынуждена использовать ту паузу для подъема своей доходности и инвестиционной привлекательности. Среди потенциальных "покупателей" "Укртелекома" в разное время назывались ведущие европейские компании класса "Дойч Телеком", а также украинская финансово-промышленная группа СКМ и "Ростелеком".

НКРС в поисках ниши

НКРС как верховный арбитр в области связи, скорее всего, не скоро сможет быть эффективным помощником в межоператорских спорах. Представляя общественности отчет о своей деятельности за 2006 год, это госучреждение проявило необычную открытость в обсуждении проблем управления отраслью связи,- особенно учитывая преследовавшие эту структуру с момента ее создания упреки в кулуарности механизмов и непрозрачности процессов принятия решений. Однако похоже, что откровенность несколько запоздала - и обсуждение за круглым столом, и последовавшие события показали, что в самой НКРС и вокруг нее образовался клубок противоречий, свидетельствующих о кризисе госрегулирования на украинском рынке связи.

И это - несмотря на "цифровую" успешность учреждения: НКРС перечислила в государственный бюджет Украины в 2006 году 1437,741 млн грн., что на 360,304 млн грн. больше запланированных 1077,438 млн грн. Средства получены за выдачу, продление и переоформление лицензий на пользование радиочастотным ресурсом (РЧР), лицензий на деятельность в сфере телекоммуникаций, выдачу телефонных номеров. Интенсификация развития рынка отразилась и на общей отдаче отрасли: только в январе 2007 года от услуг связи, предоставленных операторами всех форм собственности, сумма обязательных платежей в бюджет составила 400 млн грн., что на 41,5% больше, чем в январе 2005 года. А количество абонентов мобильной связи на конец января возросло по сравнению с началом года на 3,4% и составило 50,7 млн чел.

Однако, как отметил директор департамента телекоммуникаций НКРС Владимир Гресько, количество соединений сетей общего пользования растет в стране без участия "Укртелекома". Инвентаризация договоров операторов о взаимосоединении показала, что в 2006 году число соединений номеров в сетях "Укртелекома" составило 5,4 млн, а в сетях прочих операторов телекоммуникаций - 5,7 млн. Это, по его мнению, объясняется не только слабыми техническими возможностями компании в Винницкой, Донецкой, Житомирской, Херсонской и Черновицкой областях, но и непрозрачностью финансовых условий взаимосоединений через сеть "Укртелекома", что заставило операторов связи искать альтернативные возможности.

Бюджетные программы в игноре?

Еще одной болезненной проблемой является финансирование бюджетной программы "Руководство и управление в сфере регулирования связи". И.о. председателя НКРС Ольга Филиппова (ныне уже бывший глава Комиссии Олег Гайдук в момент отчета находился на больничном), в своем докладе сообщила, что программа в 2006 году была обеспечена всего на 77,2% - выделено 17,859 млн грн., тогда как запланировано было 11,612 млн грн на содержание центрального аппарата НКРС и 11,514 млн грн. - на Государственную инспекцию связи. Более того, в прошлом году вообще не проводилось финансирование бюджетной программы конверсии радиочастот (запланировано было 2,624 млн грн.). Не нашлось на это средств и в бюджете-2007. Ни копейки не выделено также и на мониторинг радиочастотного диапазона - механизм, обеспечивающий корректное "разведение" операторов связи по полосам и ареалам, а следовательно - гарантированное качество связи. Г-жа Филиппова подчеркнула, что телекоммуникационные компании платят соответствующий сбор в бюджет, откуда средства на обеспечение мониторинга попросту "не возвращаются". Таким образом, пользователи платят государству некий дополнительный налог (в составе тарифов), ничего не получая в ответ. Предложения НКРС об аккумулировании "мониторинговых средств" как целевых отчислений - не встретили пока понимания ни в кабинете министров, ни в Верховной Раде. Добавим: и нескоро встретят. Не ранее, чем страна четко выяснит для себя, есть ли у нее парламент и правительство.

Особую остроту приобрело противостояние между НКРС и Концерном радиовещания, радиосвязи и телевидения (КРРТ). Камень преткновения - частотный диапазон 3400-3800 МГц, предназначенный для внедрения широкополосной технологии WiMAX. По решению НКРС, КРРТ должен был освободить этот диапазон, в пределах которого уже выданы лицензии на беспроводную связь, и перейти на частоты 3800-4200МГц. Но поскольку миграция требует значительных затрат, КРРТ не желает его производить, несмотря на то, что работающая в этом диапазоне радиорелейная связь в соответствии с Планом использования РЧР Украины должна закончить свое существование в 2011 году. Если к этому времени КРРТ не перейдет на современные средства связи, он может оказаться на грани расформирования. Тем не менее, к примеру, глава Ровенского областного телерадиопередающего центра (ОРТПЦ), выступивший в ходе обсуждения отчета НКРС, заявил, что отказал и будет отказывать представителям НКРС в проверке деятельности ОРТПЦ и дал понять, что так могут поступить и другое его коллеги.

А это означает, что НКРС не в состоянии выполнить свои обязательства перед лицензиарами, поскольку совместное использование указанных частот технически невозможно, и компании, приобретшие лицензии, терпят ежедневные убытки.

Критики деятельности НКРС из числа Общественного наблюдательного совета при этой структуре, выступавшие в обсуждении, обратили особое внимание на то, что среди членов Комиссии нет единой позиции по многим ключевым вопросам госрегулирования, что многие ее члены воздерживаются при голосовании, что "недопустимо для госслужащего", и что Комиссия по-прежнему принимает решения "выгодные отдельным компаниям".

Вскоре после отчета обстановка вокруг НКРС накалилась. В рассылку влиятельной общественной организации "ИКТ-Конгресса Украины" поступило сообщение о том, что группа членов НКРС и руководителей ассоциаций участников телекоммуникационного рынка было сделано заявление, где прозвучало сомнение относительно легитимности принятых и подписанных решений от имени НКРС исполняющей обязанности г-жой Филиповой в период болезни главы Комиссии. Заявители опасались возможного судебного опротестования этих документов. В итоге серии заседаний и обращений в кабмин последним было принято решение о назначении председателем НКРС Владимира Зверева, ранее работавшего в составе Комиссии и Госсвязи.

Его положение сейчас также может оказаться весьма пикантным. Если недавно принятый закон Украины "О Кабинете министров" будет отменен, то недавние назначения, сделанные правительством - как и документы, порожденные НКРС после этого назначения, могут быть опять-таки оспорены в судебном порядке. Это может стать серьезным тормозящим фактором в развитии украинского рынка телекоммуникаций.

Ирина Бохно / CNews Украина

К2®

У грудні 2007 року я запропонував зібрати в цій рубриці посилання на новинні сайти. У початковій добірці були такі адреси:

«Обозреватель» — http://obozrevatel.com.ua/.
«Обком» — http://www.obkom.net.ua/.
«Українська правда» — http://www.pravda.com.ua/.
«УРА-Інформ» — http://www.ura-inform.com/.

Назвавши тоді ці сайти «найкращими», я висловив особисту перевагу, а не результат порівняльного дослідження. Окрему політичну позначку біля «УРА-Інформ» також варто сприймати як моє тодішнє групування. Наведені адреси відтворюють саме список грудня 2007 року.

К2®

У 2007 році я зіткнувся з підприємством, яке мало кілька десятків філій і виділені канали, але майже не застосовувало віддаленого адміністрування. Його вважали надто дорогим. Мій досвід роботи з віддаленими компаніями підказував, що потрібно порівнювати весь процес підтримки, включно з поїздками, а не лише ціну програми.

Radmin у тогочасній практиці

Найбільше я працював із Radmin 2.1. Практичну користь давали кілька режимів:

Перегляд екрана. Адміністратор міг бачити, що відбувається на віддаленому робочому столі.
Керування робочим столом. Миша й клавіатура давали змогу працювати з комп’ютером на відстані та показувати користувачеві потрібні дії.
Текстовий термінал. Команди виконувалися без керування графічним робочим столом.
Робота з файлами. Можна було копіювати файли й каталоги в обох напрямках, перейменовувати й видаляти їх, створювати каталоги.

Дуже виручали віддалене вимкнення й перезавантаження — вони були корисними навіть тоді, коли користувач сам не міг виконати перезапуск.

Частина операцій, наприклад робота з файлами, не вимагала займати робочий стіл: користувач міг продовжувати свою роботу. При цьому технічна непомітність сеансу й повноваження адміністратора — різні речі. Для підтримки потрібні погоджені правила доступу: хто підключається, з якою метою і до яких комп’ютерів.

Для повільного каналу я звертав увагу на стиснення трафіку, частоту оновлення й палітру. Наводив приклад 10 оновлень за хвилину та 16 кольорів замість приблизно 65 тисяч: зображення ставало блідішим, зате обсяг передавання зменшувався. Це приклад налаштувань із моєї практики, без окремих вимірювань швидкодії. Шифрування захищало передавання даних, але права доступу все одно треба було налаштовувати.

Що було в доповненні про версію 3

Текстовий і голосовий чат, короткі повідомлення.
Спілкування один на один і конференція з передаванням голосу по черзі.
Налаштування якості голосу.
Загальні й приватні канали та захист каналів паролями користувача й оператора.
Авторизація користувачів Windows, індивідуальні права Radmin Security та IP-фільтрація.

Тоді я ще переважно користувався версією 2.1, а частину можливостей версії 3 лише очікував випробувати. Детальний перелік чатів і каналів я брав з опису окремого продукту Radmin Communication Server, тому вибір конкретної редакції був суттєвим. Текстовий і голосовий чат та надсилання повідомлень для Radmin 3 підтверджує офіційний перелік можливостей.

У старому дописі наведено 30-денний пробний період і Windows 9x/ME/NT4.0/2000/XP/2003. Це історичні умови, а не поточна матриця сумісності. Посилання на ціни Softkey не містять збереженої суми, тому актуальну вартість за ними не відновлено.

RealVNC та TightVNC

Я розглядав RealVNC як кросплатформний варіант із тодішньою обмеженою безкоштовною редакцією. Швидкість у таких системах залежить, зокрема, від кодування передавання; назва VNC сама собою не означає відсутності стиснення. Пізніший RFC 6143 описує, зокрема, ZRLE, а документація TightVNC — стиснення Tight та налаштування JPEG.

Пізніше до моєї добірки додався TightVNC: мене привабили відкриті вихідні тексти та робота з Windows і Linux. Для Ubuntu це було цікавим варіантом віддаленої підтримки, проте конкретний сервер, клієнт і сеанс треба підбирати до встановленого середовища. Єдиного незмінного налаштування для всіх випусків Ubuntu немає.

Віддалена база даних — окреме завдання

Керування робочим столом і підключення клієнта до мережевої СКБД — різні способи роботи. Підключення до сервера бази залежить від його конфігурації, прав і мережевої доступності. Не кожна SQL-база є мережевим сервером: наприклад, SQLite працює без окремого серверного процесу.

Через мережеву СКБД можна отримувати дані, виконувати запити й адміністративні операції в межах наданих прав. Робота зі статистикою та резервними копіями залежить від самої СКБД. Це не дає автоматичного керування всім комп’ютером.

Що рахувати у вартості підтримки

У випадку з філіями я бачив насамперед можливість швидше допомагати користувачам і рідше їздити до інших міст. Вартість слід порівнювати з усім процесом підтримки: ліцензіями, налаштуванням, супроводом, каналом зв’язку й часом спеціалістів. Конкретних сум у моїй нотатці не було.

Адреси, збережені в добірці 2007 року: http://www.radmin.ru/, http://www.radmin.ru/products/radmincs/features.php, http://www.radmin.ru/products/previousversions/index.php, http://www.radmin.ru/products/comparisons/, http://www.realvnc.com/, http://www.tightvnc.com/download.html.

К2®

Я много раз сталкивался с тем, что от настройки веб-сервера Apache, а так же сервера базы данных MySQL очень сильно зависит пропускная способность сервера. Настроить ПО можно таким образом, что и мощные сервера не смогут с большим объёмом трафика, а можно настроить так, что сравнительно не сильные сервера будут способны обрабатывать большое количество пользователей.

Предлагаю, в данной теме выкладывать практические советы по настройке серверного программного обеспечения.

Можно так же выкладывать примеры конфигурационных файлов.

Итак, расскажу у настройках нашего сервера на Воле.

Конфигурация сервера: Athlon64-3500+/RAM 512MB/HDD 250Gb
Трафик - 200-250 Гб/мес.
При этом, очень сильно используется база данных MySQL, т.к. движек для портальной системы - phpNuke, а так же много данных находится в большой базе, размер которой более 1,2 Гб.
В день, получается с сервера до 150-160 тыс. страниц.
Работает с сервером около 3 тыс. уникальных пользователей в день, а так же индексируется огромным количеством поисковых систем. Суммарное количество страниц контента - несколько миллионов.
Естественно, без оптимальной настройки сервера при такой нагрузке он бы просто "валился", что в прочем было при настройках провайдера rolleyes.gif .

Операционная система на сервере - Debian 3.
Сервер базы данных - MySQL 4.0
Админка настройка хостинга - VHCS.

Оптимизация VHCS

Так как на сервере много доменов, для удобства работы на нем была настроена панель управления хостингом VHCS. Данная панель, по умолчанию через некоторое время начинает бекапить (делать архивные копии) всех доменов. Что сильно загружает процессор, а так же дисковое пространство. Так как у меня около 100 доменов и каждый является зеркалом одного огромного на много гигабайт, то VHCS делало копии одного и того же забивая весь винчестер не нужными архивами, что меня, естественно не устраивало.

Я пытался убрать данную настройку, но к сожалению нигде в конфигах или в панели управления она не настраивается. Более того, т.к. в Debian не стандартизован запуск автоматических процессов и раскидан по большому количеству файлов, мне не удалось найти откуда запускается данный процесс. Но, я заметил, что он запускает gzip для архивирования. Поэтому, я перенёс данный файл из путей по умолчанию. Архивные копии перестали создаваться и у процессора освободилось значительное количество времени для обычной работы. Кроме того освободились сотни Гигабайт не нужной архивной информации.

Оптимизация в MySQL

MySQL в отличие от Interbase (Firebird) или того же PostgreSQL очень критичен к настройкам в конфигурационном файле. Если Вы не правильно настроите его, сервер не будет выдерживать нагрузки и будет валиться или же выдавать сообщение о том, что сервер не работает.

Настройка сервера для mysql находится в файле my.cnf. В Debian - это /etc/mysql/my.cnf.
Привожу листинг файла у меня на сервере:

[server]
#init-connect="SET CONNECT cp1251"

[client]
port = 3306
socket = /var/run/mysqld/mysqld.sock

# Here is entries for some specific programs
# The following values assume you have at least 32M ram

# This was formally known as [safe_mysqld]. Both versions are currently parsed.
[mysqld_safe]
socket = /var/run/mysqld/mysqld.sock
nice = 0

[mysqld]
#
# * Basic Settings
#
user = mysql
pid-file = /var/run/mysqld/mysqld.pid
socket = /var/run/mysqld/mysqld.sock
port = 3306
basedir = /usr
datadir = /var/lib/mysql
tmpdir = /tmp
language = /usr/share/mysql/english

language = /usr/share/mysql/english
skip-external-locking
#
# Instead of skip-networking the default is now to listen only on
# localhost which is more compatible and is not less secure.
bind-address = 127.0.0.1
#
# * Fine Tuning
#
key_buffer = 64M
max_allowed_packet = 256K
thread_stack = 8M
#
# * Query Cache Configuration
#
query_cache_limit = 1M
#1048576
query_cache_size = 1M
#16777216
query_cache_type = 1
#
# * Logging and Replication
#
# Both location gets rotated by the cronjob.
# Be aware that this log type is a performance killer.
#log = /var/log/mysql.log
#log = /var/log/mysql/mysql.log
#
# Error logging goes to syslog. This is a Debian improvement :)
#
# Here you can see queries with especially long duration
#log-slow-queries = /var/log/mysql/mysql-slow.log
#
# The following can be used as easy to replay backup logs or for replication.
#server-id = 1
log-bin = /var/log/mysql/mysql-bin.log
# See /etc/mysql/debian-log-rotate.conf for the number of files kept.
max_binlog_size = 104857600
#binlog-do-db = include_database_name
#binlog-ignore-db = include_database_name
#
# * BerkeleyDB
#
# The use of BerkeleyDB is now discouraged and support for it will probably

# cease in the next versions.
skip-bdb
#
# * InnoDB
#
# InnoDB is enabled by default with a 10MB datafile in /var/lib/mysql/.
# Read the manual for more InnoDB related options. There are many!
#
# * Security Feature
#
# Read the manual, too, if you want chroot!
# chroot = /var/lib/mysql/
#
# If you want to enable SSL support (recommended) read the manual or my
# HOWTO in /usr/share/doc/mysql-server/SSL-MINI-HOWTO.txt.gz
# ssl-ca=/etc/mysql/cacert.pem
# ssl-cert=/etc/mysql/server-cert.pem
# ssl-key=/etc/mysql/server-key.pem

# Try number of CPU's*2 for thread_concurrency
thread_concurrency = 2

set-variable = table_cache=128
#137438953472
#64
#137438953472
#2097152
set-variable = thread_cache_size=65536
set-variable = myisam_sort_buffer_size=512M

set-variable = max_connections=10000
#10000
set-variable = max_connect_errors=1000000

set-variable = interactive_timeout=280
set-variable = max_tmp_tables=100000000
set-variable = open_files_limit=100000
open_files_limit=100000

[mysqldump]
quick
quote-names
max_allowed_packet = 1M

[mysql]
#no-auto-rehash # faster start of mysql but no tab completition

[isamchk]
#key_buffer = 64M
#sort_buffer_size = 128M
#read_buffer = 8M
#write_buffer = 8M

[myisamchk]
#key_buffer = 128M
#sort_buffer_size = 128M
#read_buffer = 8M
#write_buffer = 8M

[mysqlhotcopy]
interactive-timeout

Внимательно посмотрите на настройки. То, что не закомментарено - то новые настройки, а закомментарены # - настройки провайдера. Администраторы часто даже не знают как лучше настроить, т.к. не многие сталкиваются с сайтами, где много тысяч обращений.

Оптимизация Apache

Так как Веб-сервер, это прежде всего Апач, то от его настроек очень зависит устойчивость системы при большом количестве обращений. Очень важное значение здесь имеют выдержки времени. Т.к. многие процессы могут "подвисать" на длительное время, забирая значительное количество оперативной памяти. В результате, памяти может не хватить и система свалиться или же сильно "тормозить".

Основные настройки находятся в файле Apache.conf или Apache2.conf.
В моём случае, они находятся в /etc/apache2/apache2.conf
Вот листинг данного файла:

ServerRoot "/etc/apache2"

# The LockFile directive sets the path to the lockfile used when Apache
# is compiled with either USE_FCNTL_SERIALIZED_ACCEPT or
# USE_FLOCK_SERIALIZED_ACCEPT. This directive should normally be left at
# its default value. The main reason for changing it is if the logs
# directory is NFS mounted, since the lockfile MUST BE STORED ON A LOCAL
# DISK. The PID of the main server process is automatically appended to
# the filename.

LockFile /var/lock/apache2/accept.lock

# PidFile: The file in which the server should record its process
# identification number when it starts.

PidFile /var/run/apache2.pid

# Timeout: The number of seconds before receives and sends time out.

Timeout 15

# KeepAlive: Whether or not to allow persistent connections (more than
# one request per connection). Set to "Off" to deactivate.

KeepAlive Off

# MaxKeepAliveRequests: The maximum number of requests to allow
# during a persistent connection. Set to 0 to allow an unlimited amount.
# We recommend you leave this number high, for maximum performance.

MaxKeepAliveRequests 300

# KeepAliveTimeout: Number of seconds to wait for the next request from the
# same client on the same connection.

KeepAliveTimeout 15

##
## Server-Pool Size Regulation (MPM specific)
##

# prefork MPM
# StartServers ......... number of server processes to start
# MinSpareServers ...... minimum number of server processes which are kept spare
# MaxSpareServers ...... maximum number of server processes which are kept spare
# MaxClients ........... maximum number of server processes allowed to start
# MaxRequestsPerChild .. maximum number of requests a server process serves

StartServers 50
MinSpareServers 5
MaxSpareServers 256
MaxClients 256
MaxRequestsPerChild 0

# pthread MPM
# StartServers ......... initial number of server processes to start
# MaxClients ........... maximum number of server processes allowed to start
# MinSpareThreads ...... minimum number of worker threads which are kept spare
# MaxSpareThreads ...... maximum number of worker threads which are kept spare
# ThreadsPerChild ...... constant number of worker threads in each server process
# MaxRequestsPerChild .. maximum number of requests a server process serves

StartServers 2
MaxClients 150
MinSpareThreads 250
MaxSpareThreads 1500
ThreadsPerChild 250
MaxRequestsPerChild 0

# perchild MPM
# NumServers ........... constant number of server processes
# StartThreads ......... initial number of worker threads in each server process
# MinSpareThreads ...... minimum number of worker threads which are kept spare
# MaxSpareThreads ...... maximum number of worker threads which are kept spare
# MaxThreadsPerChild ... maximum number of worker threads in each server process
# MaxRequestsPerChild .. maximum number of connections per server process (then it dies)

NumServers 5
StartThreads 5
MinSpareThreads 5
MaxSpareThreads 1000
MaxThreadsPerChild 2000
MaxRequestsPerChild 0
AcceptMutex fcntl

User www-data
Group www-data

# The following directives define some format nicknames for use with
# a CustomLog directive (see below).
LogFormat "%h %l %u %t \"%r\" %>s %b \"%{Referer}i\" \"%{User-Agent}i\"" combined
LogFormat "%h %l %u %t \"%r\" %>s %b" common
LogFormat "%{Referer}i -> %U" referer
LogFormat "%{User-agent}i" agent

# Global error log.
ErrorLog /var/log/apache2/error.log

# Include module configuration:
Include /etc/apache2/mods-enabled/*.load
Include /etc/apache2/mods-enabled/*.conf

# Include all the user configurations:
Include /etc/apache2/httpd.conf

# Include ports listing
Include /etc/apache2/ports.conf

# Include generic snippets of statements
Include /etc/apache2/conf.d/[^.#]*

#Let's have some Icons, shall we?
Alias /icons/ "/usr/share/apache2/icons/"

Options Indexes MultiViews
AllowOverride None
Order allow,deny
Allow from all

# Set up the default error docs.
#
# Customizable error responses come in three flavors:
# 1) plain text 2) local redirects 3) external redirects
#
# Some examples:
#ErrorDocument 500 "The server made a boo boo."
#ErrorDocument 404 /missing.html
#ErrorDocument 404 "/cgi-bin/missing_handler.pl"
#ErrorDocument 402 http://www.example.com/subscription_info.html
#

#
# Putting this all together, we can Internationalize error responses.
#
# We use Alias to redirect any /error/HTTP_.html.var response to
# our collection of by-error message multi-language collections. We use
# includes to substitute the appropriate text.
#
# You can modify the messages' appearance without changing any of the
# default HTTP_.html.var files by adding the line;
#
# Alias /error/include/ "/your/include/path/"
#
# which allows you to create your own set of files by starting with the
# /usr/local/apache2/error/include/ files and
# copying them to /your/include/path/, even on a per-VirtualHost basis.
#

Alias /error/ "/usr/share/apache2/error/"

AllowOverride None
Options IncludesNoExec
AddOutputFilter Includes html
AddHandler type-map var
Order allow,deny
Allow from all
LanguagePriority en es de fr
ForceLanguagePriority Prefer Fallback

ErrorDocument 400 /error/HTTP_BAD_REQUEST.html.var
ErrorDocument 401 /error/HTTP_UNAUTHORIZED.html.var
ErrorDocument 403 /error/HTTP_FORBIDDEN.html.var
ErrorDocument 404 /error/HTTP_NOT_FOUND.html.var
ErrorDocument 405 /error/HTTP_METHOD_NOT_ALLOWED.html.var
ErrorDocument 408 /error/HTTP_REQUEST_TIME_OUT.html.var
ErrorDocument 410 /error/HTTP_GONE.html.var
ErrorDocument 411 /error/HTTP_LENGTH_REQUIRED.html.var
ErrorDocument 412 /error/HTTP_PRECONDITION_FAILED.html.var
ErrorDocument 413 /error/HTTP_REQUEST_ENTITY_TOO_LARGE.html.var
ErrorDocument 414 /error/HTTP_REQUEST_URI_TOO_LARGE.html.var
ErrorDocument 415 /error/HTTP_SERVICE_UNAVAILABLE.html.var
ErrorDocument 500 /error/HTTP_INTERNAL_SERVER_ERROR.html.var
ErrorDocument 501 /error/HTTP_NOT_IMPLEMENTED.html.var
ErrorDocument 502 /error/HTTP_BAD_GATEWAY.html.var
ErrorDocument 503 /error/HTTP_SERVICE_UNAVAILABLE.html.var
ErrorDocument 506 /error/HTTP_VARIANT_ALSO_VARIES.html.var

DirectoryIndex index.html index.htm index.cgi index.pl index.php index.xhtml

# UserDir is now a module
#UserDir public_html
#UserDir disabled root

#
# AllowOverride FileInfo AuthConfig Limit
# Options Indexes SymLinksIfOwnerMatch IncludesNoExec
#

AccessFileName .htaccess

Order allow,deny
Deny from all

UseCanonicalName Off

TypesConfig /etc/mime.types
DefaultType text/plain

HostnameLookups Off

IndexOptions FancyIndexing VersionSort

AddIconByEncoding (CMP,/icons/compressed.gif) x-compress x-gzip

AddIconByType (TXT,/icons/text.gif) text/*
AddIconByType (IMG,/icons/image2.gif) image/*
AddIconByType (SND,/icons/sound2.gif) audio/*
AddIconByType (VID,/icons/movie.gif) video/*

# This really should be .jpg.

AddIcon /icons/binary.gif .bin .exe
AddIcon /icons/binhex.gif .hqx
AddIcon /icons/tar.gif .tar
AddIcon /icons/world2.gif .wrl .wrl.gz .vrml .vrm .iv
AddIcon /icons/compressed.gif .Z .z .tgz .gz .zip
AddIcon /icons/a.gif .ps .ai .eps
AddIcon /icons/layout.gif .html .shtml .htm .pdf
AddIcon /icons/text.gif .txt
AddIcon /icons/c.gif .c
AddIcon /icons/p.gif .pl .py
AddIcon /icons/f.gif .for
AddIcon /icons/dvi.gif .dvi
AddIcon /icons/uuencoded.gif .uu
AddIcon /icons/script.gif .conf .sh .shar .csh .ksh .tcl
AddIcon /icons/tex.gif .tex
AddIcon /icons/bomb.gif core

AddIcon /icons/back.gif ..
AddIcon /icons/hand.right.gif README
AddIcon /icons/folder.gif ^^DIRECTORY^^
AddIcon /icons/blank.gif ^^BLANKICON^^

# This is from Matty J's patch. Anyone want to make the icons?
#AddIcon /icons/dirsymlink.jpg ^^SYMDIR^^
#AddIcon /icons/symlink.jpg ^^SYMLINK^^

DefaultIcon /icons/unknown.gif

ReadmeName README.html
HeaderName HEADER.html

IndexIgnore .??* *~ *# HEADER* RCS CVS *,t

AddEncoding x-compress Z
AddEncoding x-gzip gz tgz

AddLanguage da .dk
AddLanguage nl .nl
AddLanguage en .en
AddLanguage et .et
AddLanguage fr .fr
AddLanguage de .de
AddLanguage el .el
AddLanguage it .it
AddLanguage ja .ja
AddLanguage pl .po
AddLanguage ko .ko
AddLanguage pt .pt
AddLanguage no .no
AddLanguage pt-br .pt-br
AddLanguage ltz .ltz
AddLanguage ca .ca
AddLanguage es .es
AddLanguage sv .se
AddLanguage cz .cz
AddLanguage ru .ru
AddLanguage tw .tw
AddLanguage zh-tw .tw

LanguagePriority en da nl et fr de el it ja ko no pl pt pt-br ltz ca es sv tw

#AddDefaultCharset ISO-8859-1

AddCharset ISO-8859-1 .iso8859-1 .latin1
AddCharset ISO-8859-2 .iso8859-2 .latin2 .cen
AddCharset ISO-8859-3 .iso8859-3 .latin3
AddCharset ISO-8859-4 .iso8859-4 .latin4
AddCharset ISO-8859-5 .iso8859-5 .latin5 .cyr .iso-ru
AddCharset ISO-8859-6 .iso8859-6 .latin6 .arb
AddCharset ISO-8859-7 .iso8859-7 .latin7 .grk
AddCharset ISO-8859-8 .iso8859-8 .latin8 .heb
AddCharset ISO-8859-9 .iso8859-9 .latin9 .trk
AddCharset ISO-2022-JP .iso2022-jp .jis
AddCharset ISO-2022-KR .iso2022-kr .kis
AddCharset ISO-2022-CN .iso2022-cn .cis
AddCharset Big5 .Big5 .big5
# For russian, more than one charset is used (depends on client, mostly):
AddCharset WINDOWS-1251 .cp-1251 .win-1251
AddCharset CP866 .cp866
AddCharset KOI8-r .koi8-r .koi8-ru
AddCharset KOI8-ru .koi8-uk .ua
AddCharset ISO-10646-UCS-2 .ucs2
AddCharset ISO-10646-UCS-4 .ucs4
AddCharset UTF-8 .utf8

AddCharset GB2312 .gb2312 .gb
AddCharset utf-7 .utf7
AddCharset utf-8 .utf8
AddCharset big5 .big5 .b5
AddCharset EUC-TW .euc-tw
AddCharset EUC-JP .euc-jp
AddCharset EUC-KR .euc-kr
AddCharset shift_jis .sjis

AddType application/x-httpd-php .htm
AddType application/x-httpd-php .html
AddType application/x-httpd-php .php
AddType application/x-httpd-php-source .phps

AddType application/x-tar .tgz

# To use CGI scripts outside /cgi-bin/:
#
#AddHandler cgi-script .cgi

# To use server-parsed HTML files
#

SetOutputFilter INCLUDES

# If you wish to use server-parsed imagemap files, use
#
#AddHandler imap-file map

BrowserMatch "Mozilla/2" nokeepalive
BrowserMatch "MSIE 4\.0b2;" nokeepalive downgrade-1.0 force-response-1.0
BrowserMatch "RealPlayer 4\.0" force-response-1.0
BrowserMatch "Java/1\.0" force-response-1.0
BrowserMatch "JDK/1\.0" force-response-1.0

#
# The following directive disables redirects on non-GET requests for
# a directory that does not include the trailing slash. This fixes a
# problem with Microsoft WebFolders which does not appropriately handle
# redirects for folders with DAV methods.
#

BrowserMatch "Microsoft Data Access Internet Publishing Provider" redirect-carefully
BrowserMatch "^WebDrive" redirect-carefully
BrowserMatch "^gnome-vfs" redirect-carefully
BrowserMatch "^WebDAVFS/1.[012]" redirect-carefully

# Allow server status reports, with the URL of http://servername/server-status
# Change the ".your_domain.com" to match your domain to enable.
#
#
# SetHandler server-status
# Order deny,allow
# Deny from all
# Allow from .your_domain.com
#

# Allow remote server configuration reports, with the URL of
# http://servername/server-info (requires that mod_info.c be loaded).
# Change the ".your_domain.com" to match your domain to enable.
#
#
# SetHandler server-info
# Order deny,allow
# Deny from all
# Allow from .your_domain.com
#

# Include the virtual host configurations:
Include /etc/apache2/sites-enabled/[^.#]*

К2®

Працюючи з різними текстами й операційними системами, я часто стикався з «абракадаброю» замість кирилиці. У 2007 році найчастіше доводилося розбиратися з DOS-кодовими сторінками, Windows-1251, KOI8-R та UTF-8. Спробував кілька способів перекодування — від редактора Far до програм, які самі вгадували ланцюжок попередніх перетворень.

Кодування й розкладка — різні речі

Розкладка клавіатури визначає введення символів, а кодування — те, як текст представлено в даних. Тому для неправильно прочитаного файла не завжди потрібне нове перекодування: спочатку треба правильно визначити його початкове кодування. Окрема операція — зберегти прочитаний текст у форматі, якого очікує інша програма.

Far Manager: простий спосіб для зрозумілої кодової сторінки

Для швидкої роботи з текстом мені вистачало вбудованого редактора Far. У моєму тодішньому встановленні порядок був таким:

Відкрити текстовий файл або вказати ім’я нового через Shift+F4.
Подивитися позначення кодування у верхній частині редактора. У моєму випадку спочатку відображалося DOS.
За потреби вставити текст із буфера через Shift+Insert.
Натиснути F8 для перемикання між DOS/OEM та Windows/ANSI і перевірити, чи стали символи зрозумілими.
Для вибору іншої таблиці відкрити перелік через Shift+F8.

Додаткові таблиці в тому встановленні лежали в каталозі Addons/Tables. Я підключав потрібні файли таблиць, повторно відкривав Far, а потім вибирав таблицю в редакторі. Номер тієї версії в моїх записах не залишився; назва DOS без конкретного номера кодової сторінки теж не визначає однозначного кодування.

Натискання F8 і зрозумілий вигляд тексту ще не означають, що файл уже записано в потрібному кодуванні. Після збереження варто відкрити копію в програмі-одержувачі й перевірити результат. Так само копіювання через буфер не слід вважати доказом того, що байти вихідного файла змінилися.

TCode: коли текст перекодовували кілька разів

Іншим інструментом у моїй добірці був TCode. Його тодішній опис перелічував DOS, Windows, KOI8 та ISO 8859-5, автоматичне розпізнавання й відновлення багаторазово перекодованих текстів — до восьми перетворень. Також згадувалися Base64, Quoted-Printable, HTML, RTF та UTF-8.

Користуватися програмою було просто: вставляєш текст і запускаєш декодування. Проте що довшим був ланцюжок попередніх перетворень, то більше часу займало відновлення. На практиці траплялися й неточності в окремих словах, тому я не приймав результат автоматично без читання.

Адреса TCode, яку я зберіг у 2007 році: http://softsearch.ru/programs/56-707-tcode-download.shtml.

«Штирлиц»: швидке відновлення невеликих текстів

Що казати, «Штирлиц» він і в Африці «Штирлиц»! На невеликих текстах програма працювала в мене дуже швидко й справляла найкраще враження з цієї добірки.

У її описі на той час були Windows-1251, KOI8-R, DOS, ISO-8859-5, Mac-кодування, транслітерація, Quoted-Printable, UTF-7, UTF-8, RTF та HTML, а також uuencode, xxencode, Base64, BinHex і BtoA. Окремо зазначалася робота зі змішаними фрагментами, зокрема коли різні частини одного тексту мали різні кодування.

Програма давала змогу привести текст до Windows-1251 для читання, редагування, збереження й друку, а також виконати зворотні перетворення. Схеми транслітерації та кодування можна було доповнювати й коригувати; розпізнавання запускалося під час вставлення з буфера або завантаження файла. Інтерфейс у моїй добірці зазначено російською, англійською та болгарською.

Збережена адреса програми: http://soft.softodrom.ru/ap/p336.shtml.

Що перевірити після декодування

Перш ніж експериментувати, залиште незмінену копію. Перевіряйте весь текст, а не лише перше речення: чи правильно відновилися літери, розділові знаки та фрагменти іншими мовами. Якщо символи було втрачено ще під час попереднього збереження, автоматичне визначення кодування не поверне відсутню інформацію.

У переліках можливостей таких програм змішувалися різні види перетворень. Base64 і Quoted-Printable застосовують для представлення даних під час передавання, а HTML і RTF мають власну структуру документа. Це не просто альтернативні кодові сторінки для кирилиці. Призначення Base64 описує RFC 4648, а Quoted-Printable у MIME — RFC 2045.

К2®

У 2007 році я натрапив на пораду: нібито Windows постійно забирає 25% пропускної здатності мережі, а зміна політики QoS повертає цей ресурс користувачеві. Таке пояснення некоректно подавати як гарантований спосіб прискорення.

Що насправді описує QoS

QoS пов’язаний із пріоритезацією та керуванням мережевим трафіком. У документації Microsoft про політики QoS параметр Limit reservable bandwidth описує межу сумарного резервування програмами. Це не твердження, що певна частка каналу завжди зайнята марно або що її зміна дасть такий самий відсоток приросту швидкості.

Окремий історичний огляд Microsoft пояснює еволюцію механізмів QoS у Windows 2000, XP та Vista. Отже, інструкції для різних поколінь системи й механізмів не можна довільно змішувати.

Що містила стара порада

Пропонувалося відкрити gpedit.msc, перейти до конфігурації комп’ютера, адміністративних шаблонів, мережі та планувальника пакетів QoS, увімкнути політику обмеження резервованої пропускної здатності й установити нульовий ліміт. Далі автор поради пропонував у властивостях мережевого підключення перевірити наявність планувальника пакетів QoS, а за його відсутності — додати компонент і перезавантажити комп’ютер. Для зміни політик передбачалися права адміністратора. Ці дії описували саме тодішню інструкцію для Windows XP; самі по собі вони не доводять прискорення.

У первинному матеріалі немає вимірювань до й після зміни. Тому твердження про приріст швидкості саме на 25% не має вимірюваного обґрунтування. Для пошуку причини низької швидкості потрібні вимірювання та перевірка конкретного з’єднання, обладнання й навантаження.

К2®

У грудні 2007 року в мене виникли запитання до організації Enthusiast Internet Award. З мого боку конкурс здавався малопомітним, а його сайт неодноразово не завантажувався або виглядав таким, що ще перебуває в налагодженні.

Для конкурсу, який оцінював інтернет-проєкти, якість власного сайту мала особливе значення. Саме ця невідповідність і стала приводом для короткої критичної нотатки.

Це особисте враження автора від побаченого у 2007 році. Воно не доводить порушень у проведенні конкурсу чи оцінюванні робіт. Історична адреса: http://www.eaward.ru/.

К2®

У 2007 році я започаткував цю добірку, щоб збирати ресурси про SQLite. Першою адресою був російськомовний матеріал http://www.freesource.info/wiki/SQLite/.

Як влаштована SQLite

SQLite — вбудований SQL-рушій, який працює всередині процесу застосунку, без окремого серверного процесу. Він читає й записує звичайні дискові файли; база з таблицями, індексами, тригерами та представленнями може міститися в одному файлі. Цей підхід описано на офіційній сторінці SQLite.

Документація для першого кроку

В офіційному покажчику документації є матеріали для початку роботи, довідник синтаксису SQL, опис інтерфейсів програмування та консольного інструмента. Обирайте потрібний розділ за завданням: виконати запит, вбудувати бібліотеку чи дослідити дані у файлі.

Коли потрібне інше рішення

Вбудована база та централізований сервер даних вирішують різні завдання. Для локального сховища застосунку важливі простота й незалежність, тоді як спільна корпоративна база може потребувати іншої організації доступу та конкурентної роботи.

Перед вибором рушія варто прочитати рекомендації розробників щодо застосування SQLite. А працюючи з конкретним застосунком, звіряйте приклади з версією SQLite, яку він фактично використовує.

К2®

У 2007 році я відкрив цю добірку, щоб збирати матеріали про PostgreSQL. Її відправною точкою був офіційний сайт проєкту.

З чого почати знайомство

Сторінка про PostgreSQL представляє об’єктно-реляційну систему керування базами даних із відкритим кодом. Вона дає загальне уявлення про роботу із SQL, цілісність даних, транзакції та розширюваність системи.

Де шукати точну технічну відповідь

Для встановлення, налаштування сервера й роботи із SQL переходьте до офіційної документації PostgreSQL. Там можна вибрати посібник для конкретної версії, відкрити примітки до випусків або знайти старі посібники в архіві.

Важливо розрізняти сторінку про можливості системи та документацію до власного сервера. Спочатку визначте його версію, а потім звіряйте синтаксис і параметри саме з відповідним посібником. Посилання на поточну документацію з часом може вести до іншого випуску, тому для роботи зі старою інсталяцією краще обирати номер версії явно.

К2®

Після переходу з MySQL 4 на MySQL 5 я зіткнувся з некоректним відображенням кирилиці у старому PHP-сайті. У 2007 році цей сайт працював із Windows-1251, тому важливо було простежити кодування на всьому шляху: від бази даних до браузера.

Три різні рівні кодування

Потрібно узгодити фактичне кодування даних у базі, кодування з’єднання клієнта із сервером і кодування HTTP-відповіді. Сам перехід на MySQL 5 не означав, що всі бази автоматично ставали UTF-8: параметри задаються на різних рівнях сервера, бази, таблиці й стовпця.

SET NAMES 'cp1251' за документацією MySQL повідомляє серверу, в якому кодуванні клієнт надсилає запити та очікує результати. Команда не є універсальним перетворювачем неправильно збережених даних. Значення слід обирати відповідно до реального кодування застосунку.

Приклади з початкового допису

У phpNuke я додавав запит після підключення до бази у файлі mainfile.php. Також вказував кодування на початку дампа під час перенесення між серверами. У тодішній конфігурації Apache2 використовував файл /etc/apache2/conf.d/charset; розташування конфігурації в інших інсталяціях може відрізнятися.

Код нижче збережено як історичний матеріал. У ньому є помилки й застарілий синтаксис, тож це не готовий сценарій міграції:

// Rudjuk 24.06.2007 Change Error Code
if ($db){
  $db->sql_query("set names 'cp1251'");
}

SET NAMES CP1251

< meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=windows-1251" />

AddDefaultCharset windows-1251

SHOW VARIABLES LIKE 'character_set_client';

CREATE DATABASE `inv2_neru`  CHARACTER SET cp1251 COLLATE cp1251_bin COLLATE cp1251_bin;
^
CREATE TABLE `ibf_admin_login_logs` (
  `admin_id` int(10) NOT NULL auto_increment,
  `admin_ip_address` varchar(16) NOT NULL default '0.0.0.0',
  `admin_username` varchar(40) NOT NULL default '',
  `admin_time` int(10) unsigned NOT NULL default '0',
  `admin_success` int(1) unsigned NOT NULL default '0',
  `admin_post_details` text,
  PRIMARY KEY  (`admin_id`),
  KEY `admin_ip_address` (`admin_ip_address`),
  KEY `admin_time` (`admin_time`)
) TYPE=MyISAM AUTO_INCREMENT=84    CHARACTER SET cp1251 COLLATE cp1251_bin;
^

Що потрібно виправити перед використанням

У рядку CREATE DATABASE двічі повторено COLLATE; має бути одна відповідна умова.
Запис < meta містить зайвий пробіл після кутової дужки.
Роздільники ^ не є самостійними SQL-командами.
Старий приклад із TYPE=MyISAM треба перевіряти за синтаксисом цільової версії; механічно переносити весь DDL не можна.

Директива Apache AddDefaultCharset задає параметр charset для відповідей text/plain і text/html. Вона не перекодовує самі байти; за документацією Apache її слід застосовувати лише до ресурсів із відомим однаковим кодуванням. Глобальна заміна на Windows-1251 може зіпсувати відображення інших сторінок.

Перед міграцією збережіть копію бази та перевірте шлях даних на тестовому середовищі. У MySQL 8.0 підтримується utf8mb4, але перехід до нього потребує коректного перетворення фактичних даних і налаштування клієнта.

К2®

Пошкодження таблиці MySQL потребує діагностики, а не універсальної команди «ремонту». У первинному дописі 2007 року йшлося переважно про MyISAM; переносити ці поради на всі рушії зберігання не можна.

Що уточнити спочатку

Визначте версію сервера, рушій таблиці та текст помилки. Збережіть резервну копію перед операціями, які змінюють файли. Якщо пошкодження повторюються, потрібно шукати причину — наприклад, збої обладнання чи некоректне завершення роботи, — а не лише повторювати відновлення.

REPAIR TABLE

За документацією MySQL 8.0, REPAIR TABLE працює для MyISAM, ARCHIVE та CSV. Це не універсальний спосіб відновлення InnoDB. Приклад із первинної нотатки мав такий вигляд; позначення в кутових дужках потрібно замінити реальною назвою:

repair table <название таблицы>;

Історичні команди myisamchk

Наведені нижче рядки збережено з початкового допису. Утиліта призначена для таблиць MyISAM, а не для довільних таблиць або цілих баз даних:

myisamchk -r -q <название таблицы>
myisamchk -r <название таблицы>
myisamchk -r -f -o <название таблицы>

Це не послідовність для сліпого виконання. У посібнику MySQL 8.0 звичайне відновлення описано через -r, а окремий повільніший метод — через --safe-recover. Вибір залежить від стану таблиці й результату перевірки.

За правилами обслуговування MyISAM, під час роботи myisamchk сервер не повинен одночасно використовувати ті самі таблиці. SQL-команди обслуговування виконує сам сервер; їх не слід змішувати з прямою обробкою файлів. Відновлення не гарантує повернення всіх даних і не замінює резервного копіювання.

У довіднику параметрів myisamchk -q описано як роботу лише з індексом, -f — як дозвіл перезаписати старі проміжні файли, а -o — як окремий повільніший метод відновлення. Назва «safe recovery» не є гарантією повернення всіх записів. Збережений третій рядок не слід трактувати як універсальний наступний крок після невдалої спроби.

К2®

У 2007 році я почав збирати адреси з матеріалами про InterBase та Firebird. Початкова добірка була короткою: два тематичні ресурси та сайт проєкту Firebird.

Офіційні матеріали Firebird

Сторінка про Firebird пояснює походження та розвиток проєкту. Firebird — окрема система керування базами даних: її кодова основа походить від коду InterBase, оприлюдненого 25 липня 2000 року. Назви InterBase та Firebird тому не є взаємозамінними.

Для практичної роботи зручніше відкрити безпосередньо розділ документації Firebird. Там зібрані посібники швидкого старту, довідники мови, примітки до випусків і документація драйверів.

Починаючи налаштування або розбираючи SQL-запит, спершу звірте версію свого сервера з версією посібника. Матеріали для різних випусків у цьому розділі подані окремо; довідник іншої версії може описувати інші можливості.

Адреси з добірки 2007 року

http://interbase-world.com/ — тематичний ресурс InterBase-World.
http://ibase.ru/ — ресурс, який я також заніс до списку матеріалів про InterBase та Firebird.

Ці дві адреси залишаються записом моєї тодішньої добірки. Для вибору документації до конкретного випуску Firebird орієнтиром слугує офіційний розділ вище.

К2®

Коли на сервері з’являється багато доменів і користувачів, керувати ними вручну стає складніше. У 2007 році я шукав безкоштовну панель для другого сервера й зіткнувся з обмеженнями сумісності.

Що визначало вибір

На першому сервері я використовував VHCS. За моїми тодішніми спостереженнями, його оновлення та підтримка потрібних мені систем відставали. Нове обладнання вимагало іншого середовища, тож доводилося одночасно вибирати й операційну систему, й панель. І все це я хотів поєднати без витрат на ліцензії — за 0 грн. Саме тут і виникала проблема: нова ОС краще підходила обладнанню, але обрана панель могла її ще не підтримувати.

Серед варіантів був web-cp: його обіцянка роботи «в будь-якій операційній системі» викликала в мене сумніви. Перевірки всіх ОС я не проводив, а можливості й темп оновлень оцінював лише стосовно свого завдання. Адреса, яку я тоді занотував: http://www.web-cp.net/.

Інший варіант — ISPConfig. За доступним мені на той час переліком він охоплював більше потрібних версій Linux, ніж мій VHCS, проте FreeBSD у цьому переліку не було:

Які системи підтримував розглянутий ISPConfig

Mandrake Linux 8.1–10.2.
Mandriva 2006, 2007, 2007 Spring.
Red Hat Linux 7.3–9.0.
Fedora Core 1–6.
SuSE Linux 7.2–10.2.
Debian 3.0 Woody, 3.1 Sarge, 4.0 Etch.
Ubuntu 5.04 Hoary Hedgehog, 5.10 Breezy Badger, 6.06 Dapper Drake, 6.10 Edgy Eft, 7.04 Feisty Fawn.
CentOS 4.1–5.0.

Такими були орієнтири мого вибору у 2007 році. Для нового сервера перелік треба перевіряти заново: актуальні дистрибутиви розробники вказують на сайті ISPConfig.

На чому я зупинився

Зрештою я обрав Webmin: мене привабили можливості адміністрування, підтримка різних систем і безкоштовне використання. Це й розв’язало мою конкретну дилему з другим сервером. Для сучасного встановлення слід звіряти конкретний випуск із офіційним описом Webmin та вимогами встановлення.

Важливо розрізняти Webmin як засіб адміністрування та Virtualmin, призначений для керування віртуальними хостами через його модулі. Наявність Webmin не означає автоматично однаковий комплект усіх функцій хостингової панелі.

Під час пошуку я користувався двома оглядами панелей: http://www.hostboard.kiev.ua/index.php?showforum=6 та http://www.helphost.ru/obzor/conpanels/freeconpanels/.

К2®

У нотатці 2007 року я описував зміну програмно заданої MAC-адреси мережевого адаптера у Windows. Така можливість залежить від драйвера й обладнання, тому однакової для всіх мережевих карт інструкції немає.

Де налаштовувалась адреса

У тодішньому інтерфейсі шлях починався з меню «Пуск» → «Панель керування» → властивості системи → «Диспетчер пристроїв» → мережеві плати. У диспетчері пристроїв відкривали властивості мережевого адаптера та на вкладці додаткових параметрів шукали Network Address або Current Ethernet Address. За наявності такого поля в ньому задавали потрібну адресу. У первинному дописі також згадувалися окремі утиліти для цього завдання.

У документації Microsoft про NdisReadNetworkAddress описано параметр NetworkAddress для адаптерів, що підтримують програмно налаштовувану адресу. Водночас драйвер має перевіряти коректність значення: сам механізм читання параметра не гарантує валідної MAC-адреси.

Перед зміною

Збережіть попереднє значення й узгодьте адресу з адміністратором мережі, щоб уникнути дублювання та втрати з’єднання. Зміна поточної програмної адреси не означає переписування постійної апаратної адреси адаптера: у тесті Microsoft AddressChange ці дві адреси перевіряються окремо. Наявність названого поля та спосіб застосування параметра перевіряйте в документації виробника.

К2®

У 2007 році я запропонував ділитися посиланнями на безкоштовні програми, якими ми користувалися. Поступово зібрався чималий набір: операційні системи, офісні пакети, інструменти програміста, графічні редактори, засоби зв’язку й ігри.

У такій добірці важливо розрізняти ціну й права користувача. Вільне ПЗ дає свободу запускати, вивчати, змінювати та поширювати програму; безкоштовна редакція не обов’язково дає всі ці права. Саме так поняття свободи пояснює GNU.

Моя добірка програм 2007 року

Адреси нижче — ті, які я зібрав тоді. Назви й описи показують, для яких задач я шукав програми.

Система, офіс і повсякденні файли

Ubuntu Linux — http://www.ubuntu.com/. У той час я захоплено шукав альтернативу Windows.
OpenOffice — http://openoffice.org/. Офісний пакет як альтернатива Microsoft Office.
7-Zip — http://7-zip.org/. Архіватор, який я розглядав замість WinZip, WinRAR та ARJ.
PDFtk — http://www.accesspdf.com/pdftk/. Утиліта для роботи з PDF.
AbiWord — http://www.abisource.com/. Текстовий процесор як альтернатива офісним редакторам.
Mozilla Sunbird — http://www.mozilla.org/projects/calendar/sunbird/. Календар і планувальник.

Бази даних і середовища розробки

Firebird — http://www.firebirdsql.org. Сервер баз даних, який входив до моєї добірки.
PostgreSQL — http://www.postgresql.org/. Ще один сервер баз даних; порівняння з Oracle було моєю загальною оцінкою без тесту за визначеними критеріями.
MySQL — http://mysql.com/. Сервер баз даних для вебзастосунків.
NSIS — інсталятор — http://nsis.sourceforge.net/. Засіб створення інсталяторів.
WinMerge — порівняння файлів — http://winmerge.sourceforge.net/. Порівняння текстових файлів — корисна задача під час роботи з версіями коду.
Витягування ресурсів програм — http://www.elberethzone.net/.
Редактор ресурсів із вихідними текстами Delphi — http://www.wilsonc.demon.co.uk/d10resourceeditor.htm.
KDiff3 — порівняння й злиття — http://kdiff3.sourceforge.net/.
jEdit — http://jedit.org/. Текстовий редактор із підсвічуванням синтаксису.
Scintilla — http://www.scintilla.org/. Компонент редагування тексту.
Порівняння файлів і папок, SourceForge 58666 — http://sourceforge.net/project/showfiles.php?group_id=58666.
Програматор мікроконтролерів — у нотатці AMTEL — http//spiprog.narod.ru.
NetBeans — http://www.netbeans.org/. Середовище розробки для Java.
Syn — редактор на Delphi 5 у тодішньому описі — http://syn.sourceforge.net/.
HeidiSQL — посилання в оригіналі підписано MySQLFront — http://www.heidisql.com/. Засіб роботи з базами MySQL; у записі збереглася невідповідність назви MySQLFront та адреси HeidiSQL.
Devside — WAMP-середовище — http://www.devside.net/. Середовище Windows + Apache + MySQL + PHP.
rfunc — UDF для Firebird/InterBase — http://rfunc.sourceforge.net/.

Браузери, пошта й спілкування

Mozilla Firefox — http://www.mozilla.org/. Веббраузер.
Miranda — http://www.miranda-im.org/. Інтернет-пейджер.
SIM-ICQ — http://sim-icq.sourceforge.net/. Інтернет-пейджер; у тодішньому записі відзначено українську локалізацію.
K-Meleon — http://kmeleon.sourceforge.net/. Ще один браузер у моїй добірці.
WinSCP — http://winscp.net/. Клієнт SFTP.
FileZilla — http://filezilla.sourceforge.net/. Клієнт FTP і SFTP.
AjaxWrite, історична адреса Ajax13 — http://us.ajax13.com/en/ajaxwrite/. Вебредактор на Ajax; у списку він був пов’язаний із сайтом Ajax13.
QIP — http://www.qip.ru/. Інтернет-пейджер.
GreenBrowser — http://www.morequick.com/indexen.htm. Веббраузер.
MyIE — http://www.morequick.com/myie.htm. Веббраузер.
RSSOwl — http://www.rssowl.org/. Програма для читання RSS, RDF та Atom; її вигляд нагадував мені Outlook.
Pidgin — http://www.pidgin.im/downloads.php. Месенджер із підтримкою різних протоколів у тодішньому описі.
XChat — http://www.xchat.org/. Чат-клієнт.
Thunderbird — http://www.mozilla-russia.org/products/thunderbird/. Поштовий клієнт.

Графіка, звук і відео

Vorbis — аудіоформат — http://www.vorbis.com/. Формат стиснення аудіо, який я розглядав як альтернативу MP3.
Nasa Word Wide — назва в моїй добірці — http://sourceforge.net/projects/nasa-exp/. Тодішній опис — зображення земної кулі за космічними знімками.
GIMP — http://www.gimp.org/. Графічний редактор, який я розглядав як альтернативу для роботи із зображеннями.
imgv — перегляд зображень — http://imgv.sourceforge.net/.
Democracy Player — http://www.getdemocracy.com/. Відеопрогравач.
Inkscape — http://inkscape.org/. Векторний графічний редактор.

Математика та ігри

Вихідні тексти ігор — http://www.sportschance.com/.
Стратегічна гра, історична адреса OpenTTD — http://open.ttdrussia.net/.
Maxima — http://maxima.sf.net/. Математичний пакет.
GNU Octave — http://www.gnu.org/software/octave/. Пакет чисельних обчислень.
Scorched3D — http://www.scorched3d.co.uk/. Гра, яку я додав до переліку проєктів із відкритим кодом.

Каталоги, захист і українські ресурси

Каталог вільного ПЗ FSF — http://directory.fsf.org/. Каталог програм для подальшого пошуку.
Добірка файрволів Windows — http://osswin.sourceforge.net/#firewall.
linux.kiev.ua — http://linux.kiev.ua/. Український ресурс про вільне ПЗ.
blif.net — http://blif.net/. Український ресурс про вільне ПЗ.
linux.org.ua — http://linux.org.ua/. Україномовний ресурс; у добірці відзначено роботу спільноти над українізацією програм.
opensoft.org.ua — http://opensoft.org.ua/. Ресурс про відкриті формати даних та вільне ПЗ.

У записі програматора зберігся рядок http//spiprog.narod.ru без двокрапки після http, а підпис AMTEL не дає підстав однозначно визначити конкретну модель мікроконтролера. Для Vorbis призначення підтверджує сайт Xiph.Org: це стиснення аудіо.

FreeXPie CD

Окремо я додав FreeXPie CD — збірку Windows-програм на одному диску із завантажувальними можливостями. За її тодішнім описом, вона мала перетворити щойно встановлену Windows на робоче місце з офісом, захисними утилітами, браузером, словником та засобами роботи з графікою і звуком. Розробником було вказано Іллю Корнейчука. Адреси проєкту, збережені в записі: http://treehel.org.ru/ та http://treehel.org.ru/index.php?module=articles&c=articles&b=1&a=4#.

До переліку входили як самі програми, так і посилання на них — позначки link to теж залишені. Для використання чи поширення потрібні умови конкретного компонента та його редакції; одна назва FreeXPie CD не замінює окремих ліцензій. Склад диска в моїй добірці був таким:

Оформлення ПК
IHCD
Vista Transformaion pack
bootskin
Aquadock
Samurize
Visual Tooltip
UXTheme_Multi-Patcher + styles
CD/DVD та дискові утиліти
Deep Burner
SmallCDwriter
Daemon tools 4
VDFcryot
Audiograbber
DVD Ripper
Захисні утиліти
Spybot
Antivir PE
Active Virus Shield (KAV)
Avast! 4 home
Clamwin
Dr.Web CureIt!
link to Kerio Firewall
Filseclab
PC Tools Firewall
Look'n'stop
link to ZoneAlarm
Comodo Personal Firewall
Мережеві програми
Jap
emule
Avant browser
Opera
Mozilla Firefox
Free Download Manager
Filezilla
Mozilla Thunderbird
Poptray
SIP
putty
Miranda
QIP
ICQ 5.1
FreeMeter
NetSetMan
ReloadCMS
Web Development Studio
Htttrack
small proxy server
Мультимедіа
Acrobat reader
Macromedia flash
WinFlasher
switch
klite codec pack
kmp player
zs4
foobar2000
Real Player
Winamp
audacity
VirtualDub
GOM Media Player
Atla translater
VerseQ
.NET paint with .NET Framwork 2.0
Irfan View
xnview
Forcevision
The Gimp 2
inkscape link
Arweaver
Офісні програми
Open Office.org 2 rus
Диски
SWISS Knife
DIXML
Recover my files free
hdd_life
HD Tune
Disk Defrag
Файлові оболонки
Cubic Explorer
mucommander
Far
UnrealCommander
Системні утиліти й драйвери
JRE
link to LiteStep
notepad2
niksaver
ssm
Win Guard
7-zip
Punto Switcher
Everest
SiSoft Sandra
Winaudit
FreshUI
FreshDiagnose
SpeedFan
посилання на UPH clean
Xp-tweaker
xp-antispy
neos0m
FRMMaster
Virtual PC (link)
VirtualBOX
MediaKey
Process Lasso
ClockGen
bootvis
DOS Box
RegCleaner
MSCONFIG
ccleaner
k1
Advanced WindowsCare
Unlocker
FreeRamXP
Notebook Hardware Control
Tireal TFT test
TightVNC
Anvir Task Manager
Regworks
Victoria
Yodm3D
ext2fs drivers
efs (ufs) drivers
link to ATI Catalyst
link to nVidia video drivers
KX project drivers
Ігри та ігрові утиліти
Взломщик 2005
kkrieger
ArtMoney
CheMax rus
epsxe

SketchUp у кінці добірки

Тоді я описував SketchUp як зручний інструмент для моделей будинків, меблів і предметів побуту. Для цього варіанта я занотував адресу http://sketchup.google.com/, розмір 19 МБ, англійську мову та позначення Freeware для індивідуального використання. Такі параметри стосувалися безкоштовного варіанта для індивідуального використання, описаного мною у 2007 році.

К2®

Из нашего форума: http://forum.nerusoft.com

В данной рубрике предлагаю высказывать своё мнение по поводу провайдоров, предоставляющих услуги Колокейшна (это когда ставите свой сервер на площадке у провайдера и данный сервер доступен из интернет).

Colocall - довольно старый провайдер, работающий на рынке предоставления услуг Колокейшна. Долго мы с ним работали, но сегодня сильно уступает новым игрокам данного рынка (например, Воле) как по цене, так и по качеству. Давно цены на Колокейшн не уменьшали, видно уже не могут... Бывали случаи отключения у них электричества, в результате УПС-ы не выдерживали...

Utel и Укртелеком - по сути, одна и та же компания. Качество обслуживания хуже, чем совдеповского типа. Укртелеком вообще удивляет своим плохим качеством обслуживания, Утел - не является исключением. Пример из жизни по Утелу: в 2006 году Утел ввел низкую абон-плату на услуги колокейшна - 100 грн/мес, при этом, без ограничения трафика. Но, было у них обязательное условие сервера размером - 1-2U'. Я обратился к ним по поводу данной услуги. Договорился устанавливать сервер, а так, как в аренду они не предоставляли - уже не было серверов, решил купить такой сервер, ну естественно, с запасом на будущее. Звоню, чтоб устанавливать, и тут мне говорят: "...мы сейчас не устанавливаем сервера. Объявлен мараторий. Можно будет устанавливать через неделю... А пока давайте согласуем договор...". Договор согласовали. Проходит неделя - нельзя, проходит месяц - ещё нельзя. Так прошло пару месяцев, уже начался новый год rolleyes.gif, как сообщают - у нас другие условия сейчас и высылают их. Цены - не меньше, чем у других провайдеров, а даже больше!!! Вот так они делают бизнес - вначале продают за 100 грн, а потом, дерут в 3 шкуры...

Воля - новый игрог на рынке Колокейшна. Дата центр у них появился летом 2006 года. И скажу честно, этот провайдер удивил меня и скоростью и качеством. Здесь не было такого торможения в обслуживании, как наблюдается в интернет Воли. Буквально за пару дней мы подписали договор, они поставили сервер, по акции, более мощный чем обычно, предоставили интернет по условиям в раза 3-4 дешевле, чем у меня был на Колоколе, так ещё и настроили бесплатно панель управления сервером VHCS!!! Скорость интернета у них отменная! Зарубежный трафик у меня временами достигает 3 МБит/сек, а Украинский может достигнуть 20 МБит/с! Словом, рекомендую, т.к. и сам пользуюсь. Хоть у меня и был сервер, но раз они дают бесплатно, почему не воспользоваться ? Сейчас у меня отменная машина на колокейшине в Воле rolleyes.gif

HostBizUa - слежу за данным провайдером несколько месяцев. Как будто условия были не плохие. Но что-то буквально неделю назад заметил изменение тарифов у них. Новые тарифы мне не понравились, своей "хитростью". Раньше было 75$ за не ограниченный трафик 100Мбит по Украине и несколько МБит/сек - зарубежный. Сейчас же они начинают с 50$, как будто меньше, но за 5 Мбит/сек - украинский трафик и 1МБит/сек - зарубежный, а тот пакет, который был 100 Мбит Украины и 5 Мбит зарубежья стал стоить 150$ !!! Т.е. фактически, цена увеличилась в 3 раза!!! Несколько мне ещё не понравилось, то, что они не хотят показывать дата-центр. Хоть написано, что есть охрана, противопожарная безопасность и т.п. Но, я то знаю, что там рядом парикхмахерская, которую часто я посещаю rolleyes.gif и охраны я никогда там не видел. Более того, сомнительно и всё остальное. Т.к. не хотят показывать, могу предположить, что в дата-центре у них полный бардак... Хотя, если бы цена была старой, может и поставил бы, если бы всё таки увидел как хранится и меня устроило увиденное...
Они утверждают, что у них несколько линий оптоволокна. Это тоже вводит в некоторое сомнение, т.к. я знаю проблемы с интернетом в данном районе, хотя, кто знает.... Но, это можно увидеть только экспериментальным путём...

Internet Hosting - ещё один новый игрок рынка Колокейшна. Цены у них мне понравились:
Сервер 1-2 юнита 100 Мбит UA-IX
2 Мбит/256к мир (исход/вход) Неограничен! 70 700

Сервер 1-2 юнита 100 Мбит UA-IX
5 Мбит/512 кБит мир (исход/вход) Неограничен! 110 1100

Т.е. за 70$ можно получить 100Мбит/с украинского трафика, 2Мбит/с - зарубежного на отравку и 245 кБит/с - на получение. И есть возможность за не большую стоимость воспользоваться пакетом большим в 2-2,5 раза. Остаётся только вопрос - посмотреть дата-центр. Если он устроит, я туда поставлю свой сервер. А если нет - выражу своё Фу на данном форуме rolleyes.gif

К2®

На нашому форумі http://forum.nerusoft.com у 2007 році обговорювали практичну задачу: панорама готова, але файл вийшов завеликим. Як зменшити його обсяг, які параметри стиснення вибрати й чи варто скорочувати кількість кольорів?

До двох кольорів теж можна дійти — питання лише в тому, що залишиться від панорами :) Тому для мене оптимізація завжди мала дві цілі: зменшити файл і не перестаратися так, щоб зображення стало непридатним.

У своїй роботі я використовував Corel PHOTO-PAINT 11. Основних способів було три: змінити розміри в пікселях, колірне представлення або формат і параметри експорту.

1. Розміри в пікселях: скільки деталей справді потрібно

Спочатку визначте, як людина переглядатиме панораму. Для загального уявлення про місцевість і для роздивляння дрібних деталей потрібні різні розміри зображення. Особливо це відчувалося на повільному інтернет-з’єднанні.

У PHOTO-PAINT 11 я діяв так:

Відкривав фотографію й переходив до Image → Resample.
Задавав відсоток лінійних розмірів, який потрібно залишити. Серед моїх проб були 75–50% зі збереженням пропорцій.
Підтверджував зміну й дивився, чи залишилися потрібні деталі.
Якщо зменшив забагато — повертався через Ctrl+Z і пробував інше значення.

Менше пікселів означає менше сирих даних. Але точний обсяг готового файла залежить також від самого зображення та способу кодування. Оригінал варто тримати окремо, щоб мати з чим порівнювати кожну спробу.

2. Колірна глибина й палітра

Число 256 у розмові про 8-бітну палітру означає кількість можливих індексів кольорів. Повноколірна фотографія під час такого перетворення може втратити плавність градієнтів; застосування дизерингу іноді додає помітну зернистість.

Для зображення 480 × 480 маємо 230 400 пікселів. Обсяг масиву пікселів без стиснення можна порівняти так:

Представлення	Байтів на піксель	Даних для 480 × 480
8-бітні індекси палітри	1	230 400 байтів
24-бітне RGB	3	691 200 байтів
48-бітне RGB	6	1 382 400 байтів

У цьому спрощеному розрахунку немає заголовків, палітри, вирівнювання й інших службових даних. Перехід із 48 до 24 біт удвічі скорочує саме колірний масив, а до 8-бітних індексів — у шість разів. Розмір стисненого файла змінюватиметься за іншими співвідношеннями.

У PHOTO-PAINT я відкривав Image → Color Mode, пробував 8-бітний режим і варіанти палітри Optimized та Adaptive. Після перетворення уважно дивився на небо, горизонт і плавні переходи. Якщо результат не влаштовував, повертав зміну й добирав інші параметри.

3. Формат і спосіб стиснення

BMP. Нестиснений растровий варіант може займати багато місця. Водночас у сімействі BMP є й способи стиснення, зокрема RLE для індексованих зображень.
TIFF. Контейнер для різних способів кодування. Він може зберігати дані без стиснення або з різними схемами стиснення; втрати й обсяг залежать від конкретного варіанта.
GIF. Для окремої таблиці використовує палітру до 256 кольорів і стиснення LZW. Саме стиснення зберігає індекси пікселів; втрата кольорів може статися раніше, під час перетворення фотографії на палітру. GIF також підтримує анімацію.
PNG. Дає стиснення без втрат, підтримує палітру, відтінки сірого, truecolor і прозорість. Для анімації є APNG: його включено до третьої редакції специфікації W3C від 24 червня 2025 року.
JPEG. Поширений для фотографій DCT-варіант використовує стиснення з втратами. Налаштування експорту дозволяють шукати компроміс між обсягом, деталізацією та артефактами.

GIF і патентна історія LZW

Історичні суперечки навколо GIF стосувалися патентів на алгоритм LZW. W3C вказує, що патент Unisys у США закінчився 20 червня 2003 року, і повідомляє про завершення його дії в низці інших країн. GNU також описує завершення відповідних патентних обмежень. Ця історія не була загальною забороною розміщувати будь-який GIF на вебсторінці.

Мій результат із панорамою в PHOTO-PAINT 11

Для JPEG я використовував File → Save As, а також пробував Export For Web та Image Optimized. У параметрах експорту зазвичай позначав Progressive й Optimized.

Із записаних мною варіантів Sub Format: Standard та Optional для конкретного скрипту панорам спрацював Standard. З іншим варіантом той скрипт працювати не захотів.

Для однієї панорами пробував Compression і Smoothing по 43%. Наскільки пам’ятав, розміри й кількість кольорів при цьому не змінював. Файл зменшився приблизно з 6 МБ до 400 КБ. На горизонті вже було помітно втрату якості, але загалом результат мене влаштував.

Адреса того прикладу: http://3r.kiev.ua/downloads/panorams/bot_sad/.

Значення близько 10–30% у моїх пробах давали менш помітні зміни. Це була шкала параметрів PHOTO-PAINT 11; у конкретному експортері орієнтуйтеся на результат, а не лише на число. Порівнюйте кілька варіантів із незміненим оригіналом і вибирайте найменший файл, який ще зберігає потрібні деталі.

Технічні джерела: специфікація PNG, специфікація GIF89a, W3C про GIF, PNG та LZW, GNU про патентну історію GIF, JPEG 1, опис TIFF у Бібліотеці Конгресу, Microsoft про стиснення бітових зображень.

К2®

У 2007 році я збирав способи оцінити популярність сайту, перевірити індексацію сторінок і підібрати пошукові слова. Це пов’язані, але різні завдання: сторінка може бути в індексі, майже не отримувати показів за потрібними запитами й не приводити відвідувачів.

Спочатку розділіть показники

Індексація — чи потрапила потрібна сторінка до пошукового індексу.
Покази та позиції — як сайт представлений у результатах за запитами.
Переходи — чи натискають люди на результат і переходять на сайт.
Результат для читача й власника — чи допомогла сторінка виконати потрібне завдання.

У сучасному звіті ефективності Google Search Console можна розглядати кліки, покази, CTR і середню позицію, групуючи дані за запитами або сторінками. CTR — це відношення кліків до показів. Порівнювати варто однакові періоди та зрозумілі групи сторінок, а не одну випадкову позицію.

Чого не доводило порівняння форумів

У тодішньому дописі я описував слабшу, за моїми спостереженнями, індексацію сторінок phpBB і кращу — Invision. Версій, конфігурації, журналів обходу та зіставних вимірювань у записі немає. Отже, це досвід із конкретними сайтами, а не доказ загальної переваги одного рушія.

Окремо я звертав увагу на ручну реєстрацію й модерацію форумів. Для просування власного сайту важливіше зробити корисними його сторінки, ніж намагатися масово розміщувати рекламу в чужих обговореннях. Основи Google Search рекомендують зрозумілі заголовки, доступні посилання та зміст, створений для людей.

Як досліджувати ключові слова

Популярність фрази допомагає оцінити попит, але сама присутність слова на сторінці не забезпечує високої позиції. Спочатку визначте, яку потребу задовольняє матеріал, і добирайте формулювання, що справді описують його тему.

Планувальник ключових слів Google Ads пропонує ідеї запитів, оцінки місячної кількості пошуків і рекламних витрат. Це інструмент планування пошукових рекламних кампаній; його оцінки не є прогнозом органічних позицій. За офіційною довідкою, доступ до базових можливостей потребує завершеного налаштування рекламного облікового запису з платіжною інформацією.

Адреси, які я записав у 2007 році

Webmaster Яндекса: http://webmaster.yandex.ru/.
Каталог посилань для подання сайтів: http://nerusoft.com/links/cat_22.html.
Статистика Rambler: https://ad.rambler.ru/swrds/wrds.pl.
Wordstat Яндекса: http://wordstat.yandex.ru/advq?rpt=ppc&shw=1.
Google KeywordSandbox: https://adwords.google.com/select/KeywordSandbox.

Це точні адреси з тодішньої добірки. Для перевірки конкретної сторінки сьогодні корисніше почати з доступності для пошуковика та даних власного сайту. Як пояснює Google у довідці про індексацію, навіть подання карти сайту не гарантує включення сторінок до індексу чи підвищення їхніх позицій.

пʼятниця, 21 грудня 2007 р.