«Корпорація» 1.0.5.0: анонс змін меню, доступу та звітів у 2008 році

Наприкінці березня 2008 року ми підготували суттєве оновлення «Корпорації» — версію 1.0.5.0. Зміни зачепили бази метаданих, систему доступу та інтерфейс. Цифри у версії в нас змінювалися нечасто, тож цього разу для нового номера був привід :)

Вихід оновлення планували на понеділок, 31 березня 2008 року.

Меню, користувачі та ролі

Головне меню перенесли з верхньої частини програми в окреме вікно й подали у вигляді дерева. Замість усіх пунктів одразу користувач мав бачити лише ті, що відповідали придбаним модулям і його правам.

Такий самий принцип застосували в менеджері звітів: доступний перелік залежав і від ліцензійного складу, і від прав користувача. Це дозволяло обмежувати доступ до окремих звітів.

Окремо попрацювали над створенням користувачів та ролей. Попри дворівневу систему доступу, прагнули максимально автоматизувати налаштування й зробити інтерфейс простішим. Сподівався, що користувачам ці зміни сподобаються.

FastReport 4 та аналітичні куби FastCube

Ще кілька важливих змін стосувалися звітності. У цій версії перейшли на побудовник звітів FastReport 4 і додали новий тип аналітичних кубів — FastCube.

У кубах можна було налаштовувати виміри, їхній формат і кольори, задавати обчислення та передавати результат у FastReport 4 для подальшої побудови звіту. Хотілося дати користувачеві більше свободи в тому, який вигляд матиме потрібний йому звіт.

Порівняно зі старим варіантом кубів новий здавався мені зручнішим та інтуїтивнішим у роботі.

Зміна пароля адміністратора

Серед важливих виправлень була можливість змінювати пароль SYSDBA. Тоді я окремо радив не залишати широко відомий типовий пароль masterkey.

У довіднику Firebird 2.0 і 2.1 також пояснено: спосіб початкового встановлення пароля залежав від версії та середовища, а відомий типовий пароль потрібно було змінити, особливо за мережевого доступу до сервера.

Зв’язок із K2: WhatsApp: +380679016322.

Чому я тоді перейшов із Firefox на Opera

Довго я користувався Firefox та Internet Explorer, але в березні 2008 року повернувся до Opera й поставив її браузером за замовчуванням. До цього підштовхнули кілька повсякденних незручностей у моїй тодішній конфігурації.

Пам’ять і стабільність Firefox

Я почав помічати, що Firefox сильно навантажував систему: в окремих моїх сеансах він займав до 500 МБ оперативної пам’яті. Найпомітніші проблеми зі стабільністю виникали під час негараздів із мережею та роботи з поштою Gmail.

Куди потрапляли завантаження

Ще одна незручність — усі завантажені файли опинялися в одному каталозі. Потім забуваєш, що це за файли, і просто видаляєш їх :) Саме такий порядок роботи мені не підходив.

Чим тоді сподобалася Opera

Після переходу на Opera я знову згадав, як швидко вона працює і як зручно в ній завантажувати файли. За моїми тодішніми враженнями, браузер став кращим, ніж я пам’ятав, — тому й зробив його основним.

Йдеться про мій досвід 2008 року: номерів збірок, налаштувань і порівняльних вимірювань я в нотатці не навів. Спостереження про 500 МБ стосується моїх сеансів Firefox, а оцінка швидкості Opera — особистого враження.

Svitonline у 2008 році: підключення, тариф і швидкість Ethernet

Другий день користуюся новою лінією Svitonline. Після «Волі» та «Ого» від «Укртелекому» різниця для мене — як небо і земля. Найперше сподобалося, як просто вдалося підключитися. Ось що я помітив у березні 2008 року.

Підключення та обладнання

За підключення й прокладання лінії я не платив. У квартиру завели близько 20 метрів звичайного мережевого кабелю. Запасу вистачало, щоб перенести точку підключення до іншої кімнати. Для моїх ліній «Волі» та «Ого» було потрібне додаткове обладнання, а кабель Svitonline я підключив до наявного комутатора. У моїй конфігурації для доступу з локальної мережі не довелося тримати окремий комп’ютер увімкненим цілодобово.

Тариф 100 Мбіт/с і гігабіт на порту

В описі безлімітного пакета, який я тоді розглядав, ішлося про 100 Мбіт/с за 200 грн на місяць. Комутатор тим часом показав 1 Гбіт/с. Цифра мене здивувала, але вона характеризувала швидкість з’єднання між двома Ethernet-портами. Щоб виміряти швидкість доступу до інтернету, потрібно перевірити передавання даних до віддаленого сервера. Показання порту не підтверджують гігабітного тарифу чи окремого гігабіта для кожного комп’ютера.

Оплата та облік трафіку

Спершу незручною видалася оплата. Я знав про оплату через банк «Аваль», картки поповнення, Portmone та SMS. Згодом дізнався, що можна платити й через Ощадбанк, хоча мене непокоїло, чи вчасно зарахують кошти.

Помітив і дивину в обліку трафіку. Напередодні завантажив кілька гігабайтів, а лічильник показував близько 300 МБ. Можливо, дані ще не встигли оновитися. На безлімітному пакеті для мене ця розбіжність нічого не змінювала.

Маючи три лінії, на той момент я вирішив залишити Svitonline основною. Інші планував перевести в резерв або відключити.

«Корпорація-CMS»: задум власної системи керування сайтами у 2008 році

Ми написали чимало вебпроєктів на сторонніх системах і, гадаю, ще не раз до них повернемося. Але для багатьох наших завдань можливостей наявних CMS не вистачало. Тому в березні 2008 року вирішили взятися за власну систему керування сайтами — «Корпорація-CMS».

Яку основу ми планували

Насамперед хотіли отримати систему, яку можна швидко розширювати й налаштовувати під потреби конкретного проєкту. У задумі були:

• компонентна архітектура та об’єктно-орієнтований підхід;
• можливість візуального програмування в CMS;
• побудова взаємодії на Ajax і висока швидкість роботи;
• інтеграція з нашою тодішньою системою «Корпорація»;
• інтеграція з 1С.

Модулі та повсякденна робота із сайтами

Для базового набору модулів обрали блог, форум та інтернет-магазин. Також планували:

• засоби пошукової оптимізації;
• автоматичне оновлення системи через інтернет і в офлайн-режимі;
• привабливі шаблони з гнучкою шириною, щоб макет міг розтягуватися;
• надсилання пошти з авторизацією;
• широкі можливості імпорту й експорту даних;
• подальше розширення та індивідуальне налаштування системи.

Такими були наші орієнтири для власної CMS на початку роботи над нею.

Зв’язок із командою K2: WhatsApp: +380679016322.

Пошта з PHP через SMTP-авторизацію: старий приклад XAMPP і sendmail

У 2008 році я розглядав, як налаштувати надсилання пошти з CMS через mail() з авторизацією на зовнішньому поштовому сервері.

Нижче збережено вихідний приклад для старого середовища XAMPP у Windows із програмою fake sendmail. Назви серверів, адреси та mypassword є значеннями прикладу, а не налаштуваннями для вашої інсталяції.

Початкові фрагменти конфігурації

PHP.INI

[mail function]
; For Win32 only.
SMTP = smtp.fashionscouture.com
smtp_port = 25

; For Win32 only.
;sendmail_from = pcplanet@sbcglobal.net

; For Unix only. You may supply arguments as well (default: "sendmail -t -i").
sendmail_path = "C:\apachefriends\xampp\sendmail\sendmail.exe -t"

; Force the addition of the specified parameters to be passed as extra parameters
; to the sendmail binary. These parameters will always replace the value of
; the 5th parameter to mail(), even in safe mode.
;mail.force_extra_parameters = 



SENDMAIL:

; configuration for fake sendmail

[sendmail]

; you must change mail.mydomain.com to your smtp server

smtp_server=smtp.fashionscouture.com

; the default domain for this server will be read from the registry
; this will be appended to email addresses when one isn't provided
; if you want to override the value in the registry, uncomment and modify

;default_domain=local

; log smtp errors to error.log (defaults to same directory as sendmail.exe)
; uncomment to enable logging

;error_logfile=error.log

; create debug log as debug.log (defaults to same directory as sendmail.exe)
; uncomment to enable debugging

;debug_logfile=debug.log

; if your smtp server requires authentication, modify the following two lines

auth_username=me@fashionscouture.com
auth_password=mypassword

; if your smtp server uses pop3 before smtp authentication, modify the
; following three lines

;pop3_server=
;pop3_username=
;pop3_password=

; to force the sender to always be the following email address, uncomment and
; populate with a valid email address. this will only affect the "MAIL FROM"
; command, it won't modify the "From: " header of the message content

force_sender=me@fashionscouture.com

; sendmail will use your hostname and your default_domain in the ehlo/helo
; smtp greeting. you can manually set the ehlo/helo name if required

;hostname=localhost

Як читати цей приклад сьогодні

За офіційною документацією PHP, SMTP і smtp_port стосуються прямого SMTP-надсилання у Windows. Якщо задано sendmail_path, PHP виконує вказану команду, а параметри прямого SMTP ігноруються.

Авторизацію в цьому прикладі виконує зовнішня програма sendmail.exe. Самі лише SMTP і smtp_port не налаштовують SMTP AUTH. Для сучасного підключення також потрібно перевірити підтримуваний сервером спосіб авторизації та захист з'єднання.

Безпека залежить від усієї поштової конфігурації, обмеження доступу й роботи застосунку, а не тільки від одного параметра.

Схожі соціальні мережі: роздуми про поділ аудиторії у 2008 році

Після успіху «Однокласників» я почав помічати дедалі більше проєктів зі схожою ідеєю. У березні 2008 року бачив рекламу такого сервісу для українців, а в Mail.ru з’явилася бета-версія пошуку однокласників.

Її адресу тоді занотував так: http://my.mail.ru/cgi-bin/my/school_search/?from_commercial=6.

У чому я бачив проблему

Мене непокоїв поділ аудиторії між кількома майданчиками. Цінність такого сервісу я бачив насамперед у спільному місці, де можна знайти знайомих і поспілкуватися з ними. Якщо люди розійдуться по різних мережах, чи не стане пошук менш зручним?

На мою тодішню думку, замість єдиного середовища для пошуку однокласників могли залишитися окремі майданчики для спілкування — ще один різновид форумів. Саме тому поява схожих проєктів здавалася мені загрозою для інтересу до цієї ідеї загалом.

Вебпроєкти RS: Sport Life та Н.Транс у портфоліо 2008 року

Виклав посилання на дві нові веброботи нашої команди.

Sport Life

Адреса проєкту в березні 2008 року: http://sportlife.net.ua/.

Клуб Sport Life на Петрівці тоді представляли як перший у мережі фітнес-клубів, яку планували побудувати в Києві протягом наступних двох років.

Ідея мережевої клубної картки полягала в тому, щоб вона діяла в будь-якому клубі мережі. Таку можливість пропонували і приватним, і корпоративним клієнтам: працівники однієї компанії могли жити в різних районах міста й обирати зручний для себе клуб.

Н.Транс

http://n-trans.kiev.ua — сайт компанії Н.Транс, яка займалася продажем косметики для волосся.

У черзі залишалося ще приблизно п’ять–сім проєктів. Планував викласти їх у портфоліо, щойно допрацюємо.

Ліцензії Microsoft і безпека: що насправді купує підприємство

У березні 2008 року я прочитав новину Finance.ua про ліцензії Microsoft Windows і Office. Видання посилалося на дослідження IDC, за яким 54% українських підприємств користувалися неліцензійними версіями цих програм. Цифра звучала переконливо, але відповідала на питання про ліцензування. Мене цікавило інше. Якщо компанія витратила гроші на ліцензії, що вона отримала для безпеки своїх робочих місць?

Що купує підприємство разом із ліцензією

Ліцензія визначає умови використання програми. За захист робочого місця відповідає те, звідки взяли інсталятор, чи отримує система оновлення, з якими правами працюють програми і як відновлюються дані після збою. Саме ці речі варто вписати в кошторис поруч із ціною ліцензії. Якщо весь бюджет пішов на закупівлю, а на налаштування, резервне копіювання й супровід коштів не лишилося, на рахунку все виглядатиме краще, ніж на робочому столі.

Відчуття, що одна копія працює швидше за іншу, варто перевіряти на однакових умовах. На час запуску впливають редакція програми, драйвери, фонові служби, налаштування й характеристики комп’ютера. Щоб порівняння щось доводило, запустіть ту саму задачу на однаковому обладнанні й зафіксуйте версії та виміри. Опитування про ліцензії таких даних не містило.

Права користувача й ціна важкої системи

У 2008 році мене дратувало, скільки ресурсів забирало звичне робоче середовище і скільки програм хотіли працювати з правами адміністратора. Тут важливо розрізняти версії Windows. У Vista вже був User Account Control, який давав змогу виконувати повсякденні дії зі звичайними правами та окремо підтверджувати їх підвищення. Для адміністратора практичне питання полягало в тому, які старі програми справді потребують привілеїв і що зламається, якщо запускати їх зі звичайного облікового запису.

Так само варто перевіряти вимоги до заліза. Якщо комп’ютер потрібний для пошти, документів і доступу до обліку, дайте йому саме ці задачі й виміряйте час роботи. Потім порівняйте витрати на нове обладнання, підтримку, налаштування захисту та час співробітників. Одна назва платформи цих витрат не пояснює.

Навіщо я пропонував Linux і віртуальну машину

Моя пропозиція була проста. Якщо пошта, документи та основні сервіси працюють у браузері, перевірте Linux на кількох робочих місцях. Windows можна залишити у віртуальній машині для окремої програми, яка потрібна для сумісності. Під час пілоту відкрийте типові документи, перевірте друк, експорт даних і доступ до внутрішніх сервісів. З’ясуйте, хто супроводжуватиме обидва середовища та як користувач повернеться до роботи, якщо одне з них дасть збій.

Посібник NIST з безпеки віртуалізації, опублікований у 2011 році, описує ризики й засоби захисту віртуального середовища. Віртуальна машина теж потребує оновлень і контролю доступу. Якщо старий застосунок запускається лише в непідтримуваній системі, обмежте її доступ до мережі й даних та перевірте, як відновити середовище з копії. Підтримка Windows Vista завершилася у квітні 2017 року.

Яке питання варто поставити перед закупівлею

Мене в цій історії цікавив вибір платформи на роки. Чи можемо ми забрати свої документи й дані у придатному для перенесення форматі? Чи відкриє їх інша програма? Чи збережеться робота, якщо постачальник припинить підтримку? Це стосується і підприємств, і державних установ. Я б попросив показати таку перевірку на наших даних, перш ніж обговорювати ціну та знижку.

Delphi for PHP і VCL for PHP: історична добірка прикладів

На сайті CodeGear знайшов інформацію про цілий портал відкритих проєктів для Delphi for PHP. Прикладів для цього нового на той час інструмента виявилося чимало — є з чого почати знайомство!

Адреса порталу VCL for PHP, яку я занотував у березні 2008 року: http://www.qadram.com/vcl4php/.

Тоді ж звернув увагу й на ціну Delphi for PHP: при прямій купівлі він коштував 250 доларів.

Долар і євро 19 березня 2008 року: нотатка за валютними графіками

19 березня 2008 року я порівнював готівкові графіки долара та євро до гривні на Finance.ua. За моїм тодішнім спостереженням, євро перестав зростати й навіть трохи знизився, тоді як зміна долара здалася мені різкішою — у нотатці я назвав її «обвалом».

У тексті збережено обидві адреси: графік долара та графік євро. Числових значень або копій самих часових рядів у дописі немає.

Тоді я припустив, що це може означати зміну ставлення керівництва країни до прив’язки до долара. Це було саме моє припущення: рух двох графіків сам по собі не встановлює намірів посадовців чи причин валютної політики.

Для точного повторення порівняння потрібні той самий проміжок часу, вид котирування й джерело даних. Окреме котирування банку або офіційний курс НБУ не можна автоматично підставляти замість тих готівкових графіків. Тому тут збережено спостереження автора та його межі, без вигаданих чисел і відновлених з пам’яті кривих.

VMware Server в Ubuntu 7.04: історичні команди встановлення

У нотатці про Ubuntu 7.04 Feisty Fawn я зберіг спосіб установлення VMware Server через тодішній комерційний репозиторій Canonical.

Репозиторій для Feisty Fawn

У файл /etc/apt/sources.list пропонувалося додати:

deb http://archive.canonical.com/ feisty-commercial main

Оновлення списку та встановлення

Після цього виконували:

sudo aptitude update
sudo aptitude install vmware-server

Історичне джерело: http://linux.xlibs.net/2007/05/01/howto-install-vmware-server-on-ubuntu-feisty-fawn/.

Ці команди належать до конкретного випуску й старого продукту. Ubuntu офіційно завершила підтримку 7.04 19 жовтня 2008 року; додавання feisty-commercial не є інструкцією для сучасного сервера. Повідомлення Ubuntu про завершення підтримки.

Для чого використовувати віртуальні машини: досвід із VMware

У 2008 році мій інтерес до VMware посилила публікація про продуктивність Microsoft Exchange у віртуалізованому середовищі. Точного джерела й параметрів того тесту в нотатці не збережено, тому його результат не можна відтворити або поширити на інші навантаження. Натомість практичні завдання, для яких мене цікавили віртуальні машини, цілком конкретні.

Розподіл навантаження на одному комп’ютері

Кілька гостьових систем дають змогу розмістити різні середовища на спільному обладнанні. Для мене це було особливо цікаво з поширенням багатоядерних робочих станцій.

Втім, кілька ядер в одному процесорі й кілька фізичних процесорів — різні конфігурації. Сама кількість віртуальних машин також не гарантує прискорення: їм доводиться ділити процесорний час, пам’ять і диски, а результат залежить від конкретного навантаження.

Розділення систем і наслідків збою

Окреме середовище допомагає відділити гостьову систему від основної. Збій одного гостя не обов’язково порушує роботу інших, але це не абсолютний захист хоста від шкідливого коду. Спільні каталоги, мережеві зв’язки й вразливості гіпервізора можуть перетнути очікувані межі ізоляції.

Linux для основної роботи, Windows для потрібних застосунків

Мене приваблювала можливість працювати переважно в Linux, а Windows залишити для спеціалізованих програм, створених саме для неї. Для такої програми можна підготувати гостьову Windows замість окремого фізичного комп’ютера. Потрібно лише перевірити її вимоги, роботу у віртуальному середовищі та умови використання.

Збереження складної конфігурації розробника

Налаштування Delphi з усіма потрібними компонентами могло забирати в мене один-два дні. І навіть після цього час від часу доводилося щось «підкручувати». Повторювати всю роботу після перевстановлення ОС було прикро.

Ідея з віртуальною машиною полягала в тому, щоб підготувати середовище один раз, а потім переносити його копію разом із програмами й налаштуваннями. Після перенесення все одно потрібно перевірити сумісність середовища та право використовувати встановлені програми.

Перевірка програми в різних ОС

Розробнику буває потрібна система, якої вже немає на його основному комп’ютері. У моєму тодішньому прикладі це була Windows 98: для перевірки поведінки програми можна було підняти окрему віртуальну машину, не переводячи весь робочий комп’ютер на стару ОС.

Принципи розподілу ресурсів, ізоляції та ризики спільних ресурсів докладніше розглянуто в NIST SP 800-125. Для вибору віртуалізації корисно спочатку визначити завдання — тестування, сумісність чи повторне використання середовища — а швидкодію перевіряти на власному навантаженні.

Після перенесення сервера: труднощі з доменами та glue-записами

Ох і намучився я з цим перенесенням! У березні 2008 року після перенесення сервера частина доменів працювала нестабільно. В адміністративних панелях реєстраторів я бачив правильні IP-адреси, але фактична робота доменів не відповідала очікуванням.

У панелі правильно, а домен працює нестабільно

Під час перевірки я виявив, що glue-запис не оновився так, як планувалося. Це позначалося і на доменах, які використовували пов’язані сервери імен. Тоді я пов’язував розбіжність із роботою програмного забезпечення реєстраторів, однак технічних журналів для встановлення точної причини не навів.

Два тижні перебоїв і втрата відвідуваності

За моїм спостереженням, перебої тривали приблизно два тижні, а відвідуваність сайту помітно знизилася. Після усунення проблем належало відновлювати аудиторію.

Цей випадок показав мені, що після міграції недостатньо перевірити лише значення в панелі: потрібно звірити фактичний результат роботи доменів.

Зростання євро: коротка валютна нотатка березня 2008 року

У березні 2008 року я звернув увагу на зростання євро на готівковому графіку Finance.ua: посилання, збережене в початковому дописі.

Тоді мені здавалося, що цей рух підтверджує мої попередні припущення. Однак у короткій нотатці не вказано ані періоду порівняння, ані числових значень, ані адреси попереднього прогнозу. Тому за самим цим записом неможливо перевірити точність прогнозу.

Збережений зміст допису — моя реакція на побачений графік. Це не відновлений часовий ряд і не прогноз подальшого курсу. Щоб перевірити старе припущення, потрібні його точне формулювання, дата та дані того самого виду котирування.

Сайт доступний не звідусіль: що я перевіряв після перенесення сервера

Після перенесення сервера в березні 2008 року виник цілий ряд проблем: з одних регіонів сайти відкривалися, а з інших — ні. Перевірки лише зі свого комп’ютера було замало, тож я почав шукати зовнішні точки перевірки.

Доступність і час відповіді

Знайшов HostTracker — http://host-tracker.com. Тоді мене зацікавила можливість указати адресу сайту й побачити доступність та швидкість відповіді з різних серверів.

Сучасний сайт HostTracker також описує перевірки з різних географічних точок і показ часу відповіді. Це допомагає порівнювати результати за місцем перевірки, а не покладатися на одне успішне відкриття сторінки.

DNS-зона та інші мережеві перевірки

Окремо я зберіг ще дві адреси:

• http://www.zonecheck.fr/demo/ — інструмент перевірки DNS-зони.
• http://www.find-ip-address.org/ip-tools.php — добірка перевірок ping, IP-адрес та електронних адрес.

Так я розділяв задачу на кілька перевірок: як працює доменна зона, чи відповідає сервер і чи відкривається сам сайт. Результат залежить від конкретної точки та способу перевірки. Успішна відповідь одного вузла ще не пояснює, що відбувається з доступом з інших регіонів.