12 років війни, а російські 1С і BAS досі керують українським бізнесом. Російське десятиліттями фінансували, розвивали й підтримували. Від українського вимагають готового дива без часу, грошей і довіри. Так Росія й виграє — нашими руками.
https://erp.kyiv.ua/rosiya-vygraye-ukrayinskyj-biznes-obrav-rosijske/
Мені соромно за українські ЗМІ, які на 12 році війни часто мовчать про українське, але легко знаходять місце для того, що оплачено.
Поки ворожий софт десятиліттями тримає український бізнес у залежності, українські розробники борються майже самі. K2 ERP — це мікрокомпанія, яка стала проти великого ворожого ринку 1С, BAS і Бітріксу.
Журналістика має не ховатися за словами “це реклама”, а шукати правду, підтримувати українське і показувати альтернативи.
Пишіть про українське. Не мовчіть.
#K2ERP #українськийСофт #українськеIT #ERP #BASце1С #1С #BAS #ворожийСофт #заміна1С #українськийБізнес #ITУкраїна #медіа #журналістика #пишітьПроУкраїнське #неМовчіть
Український бізнес інвестує в російське, бо боїться, що українське помре.
На 12-му році війни та у 2026 році це звучить як абсурд, але це реальність. Власники компаній досі витрачають мільйони на «великий перехід» з 1С на BAS — перефарбований російський софт. Вони купують психологічне алібі, поки їхні бухгалтери тримаються за старі звички.
Але бізнес купує не просто програму. Він купує бекдор від ФСБ.
Ядро 1С/BAS містить прихований функціонал подвійного призначення. Служба в процесах Windows досі відкрито називається «1C». Ви вірите, що звідти прибрали шпигунський код? Помрійте. Жорсткі санкції початку року — це лише попередження. Далі будуть штрафи у 2% від обороту, блокування держсервісів та публічні «стіни позору». Російський софт помре і потягне за собою всіх, хто його фінансує.
Українське НЕ помре, бо воно народилося в бою.
K2 ERP — це сучасна, відкрита (Open Source) екосистема на Python та PostgreSQL. Вона автоматично вбирає в себе дані з 1С/BAS, працює без ліміту на користувачів і належить тільки вам, а не ворожим корпораціям чи проплаченим посередникам.
Досить фінансувати реанімацію чужого минулого. Час інвестувати у власну цифрову свободу.
👉 Обирайте майбутнє. Обирайте K2 ERP.
https://erp.kyiv.ua/ukrayinskyj-biznes-investuye-v-rosijske-bo-dumaye-shho-ukrayinske-pomre/
Хештеги:
#K2ERP #УкраїнськийСофт #ERPсистема #Диджиталізація #БізнесВУкраїні #К2 #Стоп1С #СтопBAS #Кібербезпека #ЗробленоВУкраїні #ТехнологічнаНезалежність #UAtech #УкраїнськийБізнес2026
1С/BAS — це не стабільність, а 30 років дорогої російської технологічної залежності. Український бізнес уже достатньо вклав у цей “запор” автоматизації. Час не перефарбовувати 1С у BAS, а переходити на українські ERP та будувати власну цифрову незалежність.
https://erp.kyiv.ua/1s-bas-30-rokiv-rosijskogo-zaporu-v-ukrayinskomu-biznesi/
Wikipedia каже про нейтральність, але нейтральність — це не мовчання про незручні факти.
Коли про BAS і “це не 1С” можна писати всюди, а про санкції, ризики для бізнесу та українські альтернативи — “обережно”, виникає питання: це справді нейтральність чи просто добре модерований слон у кімнаті?
Бізнес має право бачити повну картину: походження продуктів, санкційні обмеження, ризики використання і наявність українських ERP-рішень.
Бо якщо в інформаційному полі перемагає тільки той, у кого більше реклами, SEO та партнерів, то це вже не чесна конкуренція. Це інформаційний монополізм із бейджиком “нейтральність”.
https://erp.kyiv.ua/wikipedia-bas-i-nejtralitet-koly-slon-u-kimnati-maye-logotyp-cze-ne-1s/
На українському ринку автоматизації бізнесу досі триває небезпечна підміна понять. Частині клієнтів розповідають, що BAS — це вже не 1С, що це нібито «інший», «окремий», а подекуди навіть «польський» продукт. Але ринок добре знає: BAS створений на тій самій ідеології, на тій самій платформеній логіці та на тих самих конфігураційних підходах, що й 1С. По суті, це не розрив із минулим, а його перейменування.
І саме тому варто говорити прямо: коли клієнту продають BAS як щось принципово відмінне від 1С, його вводять в оману.
Зміна назви не змінює суті. Можна поміняти ярлик, логотип, упаковку, назви конфігурацій. Але якщо архітектурно, функціонально й концептуально продукт продовжує жити в логіці 1С, то це і є продовження 1С.
BAS, BaaS, BAF та інші похідні назви не з’явилися як нова незалежна філософія автоматизації бізнесу. Це не новий клас систем. Це не нова технологічна школа. Це не нова парадигма. Це спроба дистанціюватися від токсичного бренду, не відмовляючись від його основи.
Тому питання тут не в назві. Питання в суті.
А суть проста:
усе, що побудоване на конфігураційній моделі 1С, усе, що продовжує її використовувати як програмно-орієнтуючу основу, — це і є 1С за своєю природою, незалежно від назви на коробці.
Тому що правда незручна.
Якщо сказати прямо, що BAS — це фактичне продовження 1С-підходу, то у клієнта одразу виникнуть запитання:
На жаль, частина ринку будує комунікацію саме на повторенні зручного меседжу: якщо достатньо багато разів сказати, що BAS — «не 1С», частина аудиторії просто перестане ставити питання.
Але повторення не робить неправду правдою.
Сьогодні для України питання вибору бізнес-систем — це вже не лише питання зручності, звички чи вартості впровадження. Це питання економічної, технологічної та ціннісної безпеки.
Кожна гривня, вкладена в екосистему, яка виросла з 1С-підходу та продовжує підтримувати залежність бізнесу від цього середовища, — це не інвестиція в українське майбутнє. Це інвестиція в збереження старої залежності.
Хтось скаже: «Гроші ж залишаються в Україні». Але це надто спрощене виправдання. Бо справа не лише в поточних платежах. Справа в тому, яку технологічну екосистему ми підживлюємо, що розвиваємо, що вважаємо нормою, кого легітимізуємо на ринку і яку модель майбутнього фінансуємо своїм вибором.
Коли український бізнес і далі тримається за BAS лише тому, що «так звично», «так звик бухгалтер», «так усі працюють», — він фінансує не прорив, а інерцію. Не незалежність, а продовження старої моделі.
BAS часто продають як «практичне рішення без ризиків». Але насправді найбільший ризик — це продовжувати жити в парадигмі, від якої потрібно відходити.
Світ не стоїть на місці. Бізнесу потрібні:
Україні потрібні не нові вивіски для старих систем. Україні потрібні власні сильні програмні продукти, у які вірять, які розвивають і які фінансують.
Найнебезпечніша брехня ринку — це не лише «BAS — не 1С». Найнебезпечніша брехня — це теза, що альтернативи нібито немає.
Альтернатива є.
І це українська K2 ERP — система, яка дає бізнесу можливість не латати минуле, а будувати майбутнє. Не маскувати залежність, а виходити з неї. Не підтримувати чуже, а вкладатися у своє.
K2 ERP дозволяє автоматизувати практично весь контур сучасного підприємства:
І це головне: K2 ERP можна розвивати в інтересах українського бізнесу, а не в логіці чужої спадщини.
Нам бракує не технологій.
Нам бракує не фахівців.
Нам бракує не потреб у цифровізації.
Нам бракує віри українців в українське.
Нам бракує готовності перестати фінансувати старе лише тому, що воно звичне. Нам бракує рішень на рівні власників, керівників, управлінців — рішень не «як не змінювати нічого», а як перейти на новий рівень.
Ми роками говоримо про економічний фронт, про технологічну незалежність, про власні рішення. Але все це має сенс лише тоді, коли бізнес готовий вкладати гроші не в мімікрію під зміни, а в реальні зміни.
Сильна країна починається не лише зі зброї. Сильна країна починається з того, що вона:
Кожен бізнес, який обирає українське ERP-рішення замість продуктів із російським корінням, робить більше, ніж просто автоматизацію. Він робить внесок у технологічний суверенітет України.
Давайте чесно.
BAS — це не “щось зовсім інше”.
BAS — це не розрив із 1С.
BAS — це не нова незалежна реальність.
Це продовження знайомої системи під іншою назвою.
І якщо ми це розуміємо, то час припинити вдавати, що справа лише в етикетці. Етикетка не змінює суті. А Україні сьогодні потрібна не зміна етикеток, а зміна курсу.
Українці можуть побачити український продукт.
Українці можуть побачити його розвиток.
Українці можуть дати йому шанс.
Українці можуть профінансувати не чуже, а своє.
І чим більше сердець загориться українським, тим сильнішою буде Україна.
Чим більше бізнесів будуть готові інвестувати в нове українське ПЗ, тим більше ми будемо підживлювати одне одного.
А чим сильніше ми підживлюємо одне одного, тим сильніший наш опір будь-якому агресору — і на полі бою, і на фронті програмного забезпечення.
Telegram-канал K2 ERP:
https://t.me/+uIdWI1W6vndkMTAy
Група для обговорення функціоналу та пропозицій:
https://t.me/+6jFwAZM6TQliNTdi
Публікації та відео про K2 ERP:
https://erp.kyiv.ua
Офіційний сайт K2:
https://corp2.eu
Публічна хмара для безкоштовної роботи:
https://cloud.corp2.eu
YouTube:
https://www.youtube.com/@k2clouderp
LinkedIn:
https://www.linkedin.com/company/k2erp/
TikTok:
https://www.tiktok.com/@k2clouderp
Потрібна окрема хмара для вашої компанії?
Телефон: +380 63 108 17 00
Колись на українському ринку стояв собі один дуже знайомий персонаж. Старий, слизький, жадібний, але страшенно живучий. Звали його 1С. Він проліз у бухгалтерії, склади, виробництва, магазини, вліз у малий бізнес, середній бізнес, великий бізнес і сів там, як кіт на батареї: зручно, тепло, і злазити не збирається.
Потім прийшли санкції.
І тут, здавалось би, мав настати фінал цієї довгої мильної опери. Бо під санкції полетіло багато всякого російського добра: Яндекс, різні CRM, сервіси, платформи, вся ця братія, яка роками сиділа на українському ринку і робила вигляд, що вона “просто бізнес, нічого особистого”.
Тоді по студіях, вебінарах і круглих столах стояв такий плач Ярославни, ніби завтра вимкнуть кисень.
Як же бізнес буде без Яндекс-навігації?
Як же жити без російських CRM?
Як же працювати, якщо відрубати ці “незамінні” рішення?
І що?
Та нічого.
Навігація не померла. Є Google Maps, є інші сервіси, і ніхто не їздить кругами в пошуках офісу тільки тому, що Яндекс відправили за російським кораблем. CRM теж не вимерли, навпаки — їх зараз стільки, що якщо щодня тестувати нову, до пенсії не закінчиш.
Світ не впав. Бізнес не розсипався. Небо не тріснуло. З’ясувалось страшне: російські продукти були не незамінні. Вони просто роками сиділи на ринку, як бур’ян на городі, і вдавали з себе єдину можливу рослину.
Але якщо більшість російського софту таки пішла або здохла в тіні, то 1С вирішила показати класичний фокус шахрая з ярмарку.
Не зникнути.
Не піти.
Не визнати очевидне.
А просто… перефарбуватись.
Тут і починається справжній великодній театр.
Було собі звичайне яйце. Потім його занурили в барвник, витягли, натерли олійкою, поклали на серветочку — і тепер це вже, виходить, не яйце, а “новий продукт із оновленим позиціонуванням”.
Так і з 1С. Було 1С. Стало BAS. Десь поруч причепилися ще інші назви, типу BAF, “Афіна” та інші словесні накладки, покликані не пояснити, а заплутати. Бо коли продукт не можна відмити від походження, його намагаються хоча б зашумити назвами.
І тут на сцену виходить структура з майже церковно-благородною назвою — Спілка автоматизаторів бізнесу. Звучить так, ніби зараз будуть рятувати українське підприємництво, вишивати хрестиком діджиталізацію і нести світло автоматизації в маси.
А на практиці що?
На практиці це більше схоже не на спілку, а на цех із переклеювання шильдиків.
Її реальна місія виявилась напрочуд скромною і дуже знайомою: прибрати з усього слово “1С”, приліпити новий логотип, нову назву, нову легенду — і пустити старий продукт по старій партнерській мережі, але вже з іншим виразом обличчя. Наче це не той самий персонаж, а його двоюрідний брат із Європи.
Партнерам сказали прибрати будь-які згадки про 1С. Не просто зменшити, не винести в підвал сайту, не зробити дрібним шрифтом. Прибрати так, ніби 1С ніколи не було. Наче всі ці роки ти продавав не російську систему автоматизації, а, скажімо, екологічні свічки ручної роботи.
Натомість веліли вішати новий прапорець, новий логотип, нову термінологію.
І почалась епоха масового корпоративного лицемірства.
Учора це було 1С.
Сьогодні це BAS.
Учора це був російський продукт.
Сьогодні це, бачте, “рішення для українського бізнесу”.
Ну а завтра, мабуть, виявиться, що “Москвіч” — це швейцарський електрокар, просто ви відстали від трендів.
Найсмішніше тут навіть не сам ребрендинг. Ребрендинг — це нормальна річ, коли ти змінюєш стиль, позиціонування, ринок. Але тут нам намагаються продати не зміну бренду, а обряд екзорцизму через перекрашування. Мовляв, якщо на російському продукті замалювати російське ім’я, то російський дух сам вийде через вентиляцію.
Не вийшов.
Бо суть не в назві. Суть — у платформі, у сумісності, у логіці, у технології, у мові, у спадковості продукту. Якщо щось без проблем працює з конфігураціями 1С, якщо воно живе на тій самій платформі, якщо воно використовує ту саму мову, то це не “щось схоже на 1С”. Це 1С, яка прийшла на маскарад у чужому капелюсі.
На щастя, не всі в цій історії вирішили грати роль наївних статистів. Держспецзв’язку, як виявилось, не з тих, кому можна показати перефарбоване яйце й урочисто оголосити, що це вже ананас.
Там подивилися на цю виставу без маркетингового туману і сказали просту річ: BAS — це 1С. І внесли перелік продуктів BAS до заборони.
Тобто держава, м’яко кажучи, зрозуміла, що перед нею не нова сутність, а старий знайомий із новим бейджиком.
Але навіть після цього на ринку не стало тихо. Бо поки одна сторона каже: “це те саме”, інша продовжує з чесними очима розповідати клієнтам казки.
І ось тут починається найогидніша частина цієї історії.
Бізнесу не просто продають продукт. Йому продають моральне виправдання покупки.
Йому кажуть:
це не російське;
це вже інший продукт;
це не 1С;
це адаптоване рішення;
це новий бренд;
це зовсім інша історія.
І бізнес, який не сидить щодня по вуха в ІТ-кухні, часто слухає, вірить і купує. Бо бізнес не зобов’язаний розгрібати цю каналізацію походження, сумісності, платформи, санкційних списків і схематозу назв. Бізнес хоче просту відповідь на просте питання: “Це російське чи ні?”
А замість відповіді отримує виставу в жанрі “та ні, але так, але ви не так зрозуміли”.
Я останнім часом часто чую від власників компаній щире здивування:
“Стоп, BAS — це російське? А нам казали, що ні”.
І в цій фразі весь діагноз ринку.
Бо це не поодиноке непорозуміння. Це масова, системна, добре організована недоговореність. Це та брехня, яка юридично намагається ходити навшпиньки, але все одно смердить брехнею за кілометр.
Партнери BAS не просто “не все уточнюють”. Вони чудово знають, що продають. Вони бачили весь цей цирк із перейменуванням. Вони бачили, як продукту малювали нову біографію. Вони знають, що це не польське чудо, яке раптом виросло на родючих ґрунтах європейського софту. Вони знають, що це той самий старий механізм, просто з новою табличкою на дверях.
Але продовжують робити великі чесні очі.
Це приблизно як продавати російську нафту, переписану в документах через три перевалки, і розповідати, що тепер вона, мабуть, уже швейцарська. Або як у 2014 році дивитися на озброєних “зелених чоловічків” і серйозно обговорювати, чи точно вони мають стосунок до Росії, чи, може, просто забігли з воєнторгу по дорозі додому.
Тут той самий жанр.
Усі все знають.
Усі все бачать.
Але якщо дуже впевнено брехати і додати новий логотип, завжди знайдеться той, хто зробить вигляд, що повірив.
Особливо добре ця схема працює на тлі того, що в Україні 1С свого часу було продано сотням тисяч компаній. Це гігантський ринок. І коли всі ці компанії раптом зрозуміли, що хочуть злізти з російської голки, їм замість нормального виходу почали підсовувати ту саму голку, тільки в новому чохлі.
Не хочете російське?
Тримайте “не російське”.
Працює з конфігураціями 1С? Так.
Розуміє мову 1С? Так.
Технічно є 1С? Так.
Але називається інакше, тож можете спати спокійно.
Це не автоматизація бізнесу. Це автоматизація самообману.
І найгірше в цій історії навіть не те, що хтось продає. На ринку завжди будуть ті, хто продає що завгодно, аби лише купили. Найгірше — що величезну кількість компаній реально вводять в оману в момент, коли вони намагаються зробити правильний крок. Вони хочуть відмовитися від російського. Вони готові витрачати гроші, час, нерви на перехід. А їм замість альтернативи підсовують перефарбовану копію старої залежності.
І потім дивуються, чому до продавців таке ставлення.
Та тому що коли ти береш 1С, перешиваєш їй сорочку, міняєш ім’я і розповідаєш, що вона тепер “не звідси”, ти не займаєшся автоматизацією. Ти займаєшся дрібною, жадібною, цинічною підміною понять.
Можна скільки завгодно вигадувати нові абревіатури. Можна обліпити сайти логотипами спілок, асоціацій, регуляторів, комітетів і клубів любителів корпоративної локшини. Можна міняти назви продуктів у прайсах так, щоб покупець не одразу зрозумів, що саме йому всучили. Можна робити вигляд, що це не заборонений продукт, а якийсь загадковий “аналог”, що дивним чином на сто відсотків сумісний із тим, чого “вже давно нема”.
Але яйце від цього не перестає бути яйцем.
І 1С від цього не перестає бути 1С.
Хоч у золотий колір її фарбуй.
Хоч у синьо-жовтий.
Хоч посип глітером і назви “європейською платформою нового покоління”.
Суть не зміниться.
Тому тут висновок простий, грубий і чесний.
Все, що працює з конфігураціями 1С, усе, що використовує мову 1С, усе, що живе на її логіці та сумісності, — це і є 1С. І не треба прикидатися, що у фарбованого яйця раптом виросли крила і паспорт Євросоюзу.
А всім, хто далі розповідає, що BAS чи Афіна — “не російські”, варто хоча б раз подивитися в дзеркало без маркетингової презентації в руках.
Бо проблема вже давно не в продукті.
Проблема в брехунах, які знають правду — і все одно впарюють казку.
https://erp.kyiv.ua/yak-zakalyavsya-bas-abo-yak-1s-farbuvaly-na-velykden/
В українському бізнесі з’явився новий жанр — технологічна фантастика.
Там, де вчора був російський продукт, сьогодні магічним чином з’являється “абсолютно нове рішення”.
Назва інша — значить усе чисто.
Ну звісно.
Це як якщо на пляшці написати “вода”, але всередині залишити бензин. Формально ж напис змінився — які питання?
Компанія середнього бізнесу вирішує “піти від російського софту”.
Запрошують підрядника.
Підрядник каже:
“Не хвилюйтесь, ми вас переведемо на BAS — це вже інший продукт”
Приходить юрист із висновком:
“Не знаходиться в санкційних списках”
Всі зітхають із полегшенням. Закупка погоджена. Премії отримані.
А тепер реальність:
Але головне — тепер є папірець.
Папірець, який магічно “очищає” походження.
Це як купити крадену машину, але з новим номером кузова і сказати:
“Ну в документах же все ок”
Найкращий стендап українського ІТ — це презентації переходу на BAS.
Слайд 1:
“Відмова від 1С”
Слайд 2:
“Переходимо на BAS”
Слайд 3:
(нічого не змінюється)
І ти сидиш і думаєш:
це зараз серйозно чи це якийсь соціальний експеримент?
Це як:
“Ми більше не їмо фастфуд. Ми перейшли на бургери. Просто тепер вони називаються інакше”
Окрема категорія магії — це “експертні висновки”.
Логіка проста:
Ідеально.
Тільки от нюанс:
продукт залишився тим самим.
Це як:
“Це не горілка, це прозорий напій із характерним запахом і ефектом”
Або ще краще:
“Це не російський софт. Це софт, який просто випадково поводиться, виглядає і працює як російський”
Співпадіння. Чисто випадковість.
Деякі компанії чесно кажуть:
“Ми не хочемо ризикувати переходом на щось нове”
І вибирають BAS.
Тобто:
Це як боятись нової машини і купити стару, бо:
“Я вже знаю, як у неї двері відвалюються”
Стабільність — перш за все.
Найцікавіше, що всі все розуміють.
Партнери розуміють.
Клієнти розуміють.
Юристи точно розуміють.
Але гра триває.
Бо зручно.
Бо гроші.
Бо “так історично склалося”.
І тут ми повертаємось до знайомої риторики:
“Це не наші танки”
“Це не наша зброя”
“Це просто купили десь”
Тільки тепер це:
“Це не російський продукт”
“Це просто інша назва”
Питання навіть не в тому, що хтось використовує BAS.
Питання в іншому:
Чому всі роблять вигляд, що це щось інше?
Навіщо ця колективна гра в “ми не бачимо очевидного”?
Бо правда проста і незручна:
BAS продають як нове рішення.
Але це не нове рішення.
Це стара залежність у новій упаковці.
І купуючи це, бізнес купує не просто софт.
Він купує ілюзію.
Гарно оформлену. Завірену. З печаткою.
Але ілюзію.
https://erp.kyiv.ua/perefarbovana-realnist-yak-ne-rosijski-produkty-raptom-govoryat-rosijskoyu/
На українському ринку досі живе дивний технологічний феномен. Його всі бачили, багато хто з ним мучився, дехто намагався “осучаснити”, але суть не змінилась: 1С, яка перевдяглася в BAS/BAF, не стала сучасною від того, що їй змінили шильдик.
Це як переклеїти емблему на старому “Москвичі” й серйозно розповідати, що перед нами європейський автомобіль. Ні, друзі. Двигун той самий. Запах той самий. І відчуття приреченості на повороті — теж те саме.
Світ за останні 10–12 років змінився радикально. Український ІТ-ринок теж. Молоді спеціалісти дивляться не в бік “товстого клієнта”, RDP-сесій і шаманства навколо платформи, а в бік Python, TypeScript, PHP, Java, C#, Go, хмарних сервісів, API, мобільної розробки, data engineering, automation.
І це логічно. Бо коли людина думає про кар’єру, вона ставить просте питання:
“Що дасть мені майбутнє, а не тільки черговий акт виконаних робіт?”
І ось тут у 1С/BAS починаються проблеми.
За межами пострадянського простору про цей стек або не знають нічого, або знають приблизно стільки ж, скільки про бухгалтерський софт для районного ЖЕКу в 2007 році. Спробуйте десь у Європі чи Туреччині сказати, що ви “розробник 1С” — і дуже ймовірно, що на вас подивляться так, ніби ви щойно повідомили, що пишете під DOS і чекаєте ренесансу дискет.
Не тому, що люди дурні. А тому, що ринок уже давно живе в інших координатах.
Найкращий індикатор стану технології — не рекламні буклети й не пафосні презентації, а те, куди йдуть нові люди.
А нові люди в 1С/BAS масово не йдуть.
Вони бачать, що світ вимагає універсальних навичок, міжнародних стеків, відкритих екосистем, сучасних інструментів розробки. Вони вчать те, що можна продати на глобальному ринку. Те, що дає мобільність. Те, що не прив’язує тебе до технологічного заповідника, де кожен другий процес виглядає як музейний експонат.
Колишні 1С-спеціалісти теж це прекрасно зрозуміли. Багато хто вже давно перевчився. І не через моду, а через здоровий інстинкт самозбереження. Бо кар’єра, побудована на локальній архаїці, — це не стратегія. Це відстрочка вироку.
Найсмішніше в цій історії — спроба зробити вигляд, що BAS/BAF — це вже ніби й не 1С. Мовляв, нова обгортка, нова реальність, усе інакше.
Та ні.
Якщо в системі досі відчувається дух минулого десятиліття, якщо під капотом усе тримається на старій логіці, старих підходах і старих болях, то нова назва працює приблизно як дешевий освіжувач повітря в маршрутці: не вирішує проблему, а лише додає сюрреалізму.
Перефарбувати можна продукт.
Але не можна перефарбувати епоху.
Головна проблема навіть не в репутації. Головна проблема — хто це все буде підтримувати через 3–5 років.
Ринок не живе спогадами. Ринок живе людьми. А люди молодого покоління не мріють стати “гуру старої бухгалтерської платформи з дивним UX і локальним сленгом”. Вони хочуть працювати з тим, що розвивається, масштабується і визнається у світі.
У підсумку BAS/1С дедалі більше ризикує перетворитися на технологію, яку обслуговують переважно ті, хто в ній виріс багато років тому. І тут немає ейджизму — це не про вік, а про динаміку екосистеми. Якщо нова кров не приходить, система починає старіти не метафорично, а буквально.
Так свого часу сталося з безліччю “вічних” технологій. Колись і Delphi, і старі DOS-рішення здавалися непохитними. Теж були люди, які казали: “Та куди воно дінеться, на цьому ж усе працює”.
Діло в тому, що все працює — аж до моменту, коли вже нікому це підтримувати.
Окрема комедія — це спроба продавати всю цю екосистему як щось престижне й сучасне через сертифікації, “професіоналів платформи” та інші ритуали посвяти.
У 2026 році бачити процеси, які виглядають так, ніби їх проєктували люди, що підозріло ставляться до самого слова “web”, — це вже навіть не сумно. Це жанр.
Світ переходить на сучасні середовища, CI/CD, Git-based workflows, хмарні екосистеми, інтеграції, DevOps-культуру, нормальні інтерфейси. А тут тобі подекуди пропонують естетику “адміністратор зараз зайде під потрібним користувачем, почекайте”.
Це не certification path.
Це історична реконструкція.
Ще одна прекрасна сцена — галузеві конференції, де люди з серйозними обличчями розповідають про “успішні впровадження” й “розвиток рішень”, хоча в повітрі відчувається головне невимовлене питання:
А що далі?
Бо демонструвати локальні успіхи ще можна. Але неможливо сховати глобальне: технологія не стає перспективною лише тому, що її ще не встигли вимкнути. Інерція — не те саме, що майбутнє.
Ось правда, яку не дуже люблять озвучувати вголос: значна частина присутності 1С/BAS на ринку — це не історія про технологічну перевагу. Це історія про інерцію, звичку, legacy, страх змін, відкладену міграцію і надію “ну ще якось поїде”.
Але “ще якось” — це не стратегія цифрового розвитку країни.
Бізнес, який сьогодні будує критичні процеси на морально застарілій екосистемі, повинен чесно відповісти собі:
він інвестує в майбутнє чи орендує минуле?
1С, навіть якщо її назвати BAS, BAF чи хоч “Baltic Accounting Unicorn Platform”, не перестає бути технологією з минулого, яку світ не чекає, а молодь не обирає.
Можна ще якийсь час робити вигляд, що це “стабільний ринок”.
Можна ще проводити конференції, вручати сертифікати й натягувати європейський макіяж на пострадянський код.
Можна навіть ображатися на критику.
Але реальність від цього не зміниться.
Світ уже пішов далі.
І якщо технологія тримається лише на звичці, дефіциті заміни “прямо зараз” і людях, які доглядають її з професійної інерції, то це не ознака сили. Це ознака того, що епоха закінчується.
Колись так само йшли в минуле DOS, FoxPro, Delphi та інші “ну ще ж працює”.
Тепер черга дійшла й сюди.
Історія 1С/BAS — це не історія розвитку.
Це історія затяжного прощання, яке чомусь досі намагаються видати за новий старт.
https://erp.kyiv.ua/1s-bas-systema-v-yakij-majbutnye-davno-natysnulo-vyjty-bez-zberezhennya/
.png)
В Україні тисячі компаній вважають, що давно відмовилися від російського програмного забезпечення.
Вони більше не використовують 1С. Вони працюють у BAS. Вони перейшли з Парус на нові системи бюджетного обліку.
Але варто лише відкрити конфігурацію цих систем або подивитися внутрішню архітектуру — і стає очевидно:
Логотипи змінилися. Назви змінилися. Юридичні оболонки змінилися.
Але код — ні.
ERP — це не платформа. ERP — це конфігурація.
Саме конфігурація визначає:
• як працює бухгалтерія • як формується фінансова звітність • як будуються бізнес-процеси • як структурується база даних • як компанія залежить від технології
І саме в конфігураціях BAS багато спеціалістів бачать технологічну спадковість попередньої екосистеми.
Після санкцій 1С формально зникла з українського ринку. На її місці з’явився BAS.
Сьогодні в Україні продаються десятки продуктів під брендом BAS:
• BAS Бухгалтерія • BAS Малий бізнес • BAS Управління торгівлею • BAS ERP • BAS Комплексне управління підприємством • BAS Зарплата та управління персоналом • BAS Документообіг • BAS Агро • BAS Будівництво • BAS Роздрібна торгівля • Галузеві конфігурації BAS
Вони продаються як нове покоління систем автоматизації.
Але розробники, які відкривають конфігурації цих систем, часто бачать зовсім іншу картину.
У багатьох конфігураціях BAS:
• назви процедур залишаються російською • бізнес-об’єкти мають російські ідентифікатори • внутрішні довідники побудовані на історичних шаблонах • логіка обліку повторює старі конфігурації
Це означає просту річ:
Бізнес-архітектура підприємства залишається прив’язаною до тієї самої технологічної школи.
Фахівці з міграцій ERP добре знають одну проблему.
Коли відкривається база даних, там часто:
• службові таблиці зі складними технічними назвами • внутрішні ідентифікатори без зрозумілої бізнес-логіки • залежність від конфігураційного словника
Щоб зрозуміти, що відбувається з даними, потрібно відкривати конфігурацію і читати опис.
Простими словами — система залишається "чорною скринькою".
У спадкових ERP-системах SQL формується внутрішнім механізмом платформи.
Це означає:
• компанія не контролює повністю структуру БД • оптимізація складна • масштабування обмежене • інтеграція з сучасними сервісами ускладнена
Під час запуску BAS в операційній системі інколи відображаються процеси з історичними назвами платформи 1С.
Для ІТ-спеціалістів це виглядає як технічне підтвердження спадкової архітектури.
Схожа історія відбувається у державному секторі.
Після зникнення Парус на ринку почали з’являтися нові системи, зокрема Афіна.
Користувачі часто відзначають:
• знайому бізнес-логіку • схожу структуру документів • мінімальні зміни процесів
І знову виникає питання:
Чи це нова система — чи модернізована стара?
ERP — це фундамент цифрової економіки підприємства.
Якщо фундамент побудований на спадковій архітектурі, компанія отримує:
• залежність від вузького пулу розробників • складність переходу на сучасні технології • обмежену масштабованість • ризики кібербезпеки • втрату конкурентоспроможності
Українські компанії щороку витрачають мільярди гривень на автоматизацію.
І ці гроші можуть:
👉 будувати українську ІТ-екосистему 👉 або підтримувати спадкові технологічні моделі
Кожна компанія фактично голосує гривнею за майбутнє цифрової економіки країни.
Сьогодні українські компанії створюють корпоративне ПЗ світового рівня:
• K2 • Creatio • IT Enterprise • JetBrains
Ці компанії працюють на міжнародному ринку і формують нову технологічну реальність.
K2 Cloud ERP позиціонується як система нового покоління, яка дозволяє:
✔ перейти зі спадкових систем ✔ перенести дані без втрати історії ✔ отримати прозору архітектуру ✔ масштабувати бізнес ✔ працювати у сучасній cloud-моделі
За оцінками інтеграторів, повна міграція може займати близько 7–8 місяців.
В Україні понад 3 мільйони компаній.
Якщо вони продовжать працювати на спадкових ERP-архітектурах — країна залишиться в технологічному минулому.
Якщо бізнес почне переходити на нове покоління систем — Україна може стати одним із центрів корпоративного ПЗ у Європі.
Ребрендинг не змінює технологію.
ERP-система визначає не лише бухгалтерію. Вона визначає цифрову незалежність бізнесу.
І головне питання сьогодні звучить просто:
Ви використовуєте нову систему чи стару систему з новим логотипом?
Переглянути демонстрацію K2 Cloud ERP https://www.youtube.com/watch?v=CjDyQnGfFMo
Анкета переходу перших 50 компаній http://corp2.eu/html/1c_to_k2clouderp.html
P.S.
Станом на сьогодні ринок автоматизації в Україні включає десятки продуктів під брендом BAS. Вони продаються як окремі рішення, хоча базуються на єдиній платформній екосистемі.
• BAS Бухгалтерія • BAS Бухгалтерія КОРП • BAS Малий бізнес • BAS Управління торгівлею • BAS Роздрібна торгівля • BAS Зарплата та управління персоналом • BAS Управління торговим підприємством
• BAS ERP
• BAS Комплексне управління підприємством
• BAS Документообіг КОРП
• BAS Управління холдингом
• BAS АГРО. Бухгалтерія • BAS АГРО. ERP
• BAS Будівництво. Бухгалтерія
• BAS Будівництво. Керування фінансами
• BAS Будівництво. Управління будівельним виробництвом
• BAS Будівництво. ERP
• BAS Комплексне управління паливним підприємством
• BAS Модуль обліку акцизного палива
• BAS Управління автотранспортом
• BAS Громадське харчування
• BAS Бухгалтерія елеватора, млина і комбікормового заводу
• BAS Медицина. Лікарня • BAS Медицина. Поліклініка
Попри різні назви, всі вони будуються на єдиній технологічній платформі.
Саме тому фахівці, які працюють із конфігураціями, звертають увагу:
• бізнес-логіка в більшості рішень побудована за історичною моделлю
• внутрішні об’єкти часто мають спадкову термінологію
• архітектура баз даних повторює попередню екосистему
• багато галузевих продуктів створені шляхом адаптації базових конфігурацій
#ERP #BAS #1C #АвтоматизаціяБізнесу #ERPУкраїна #ЦифроваНезалежність #УкраїнськийСофт #ITУкраїна #BusinessAutomation #DigitalTransformation #CloudERP #МіграціяERP #ІТБезпека #ТехнологічнаНезалежність #УкраїнськіТехнології #EnterpriseSoftware #ERPSystem #ImportSubstitution #SupportUkrainianIT #MadeInUkraine #FutureOfERP #ModernBusiness #StopRussianSoftware #TechIndependence #K2CloudERP #ERPTransition #DigitalEconomy
https://erp.kyiv.ua/yak-rosijski-erp-systemy-zminyly-prapor-ale-ne-zminyly-kod/
Демонстраційна база швидко відкривається, презентація переконлива, а справжня перевірка починається перед відправленням машин: склад проводи...
