Наприкінці 2007 року захотілося підбити власні підсумки: що в технологіях порадувало, а що залишило розчарування. Не лише в технологіях, до речі: політика й повсякденні київські справи теж потрапили до списку.
Спочатку — згадка про 2001 рік
Колись я вже складав подібний перелік. Серед розчарувань 2001 року в мене були:
- Borland Kylix;
- Borland Delphi 6 та Delphi 6 Update Pack 1;
- відсутність офіційної версії RXLib для Delphi 6;
- платність FIBPlus 4.5;
- припинення оновлення порад щодо Delphi від Валентина Озерова;
- відсутність безкоштовного InterBase 6.5;
- очікування релізу Firebird, якого на момент тих нотаток мені бракувало.
Минуло шість років, і перелік інструментів та очікувань уже інший. Але звичка оцінювати їх за власною роботою залишилася.
Що розчарувало мене у 2007 році
- Windows Vista. У моїй роботі вона здавалася повільною й вимогливою до ресурсів. Дратували запити на підтвердження запуску програм: «Ви справді хочете це запустити?» :) А несумісність частини старих застосунків додавала роботи під час переходу.
- Політика в Україні. Було відчуття, що очевидно потрібні країні зміни знову відкладаються. Дратувала й залежність від долара та Microsoft Windows — економічні й програмні звички тут кумедно зустрілися в одному списку.
- Віктор Ющенко та його оточення. Мені бракувало єдності. Для партій це погано, а для країни — ще гірше.
- Яндекс. За моїми тодішніми спостереженнями, пошук надто охоче зараховував до спаму й звичайні сайти. Для власника сайту це було прикро.
- Комунальні тарифи в Києві за мерства Леоніда Черновецького. На мій погляд, вартість послуг не відповідала їхній якості.
- Lazarus. Мене не влаштовували повільний темп розвитку та незавершеність середовища порівняно з тим, чого я чекав від інструмента щоденної роботи.
- Розвиток Free Pascal у спільноті СНД. Тут у мене теж залишилося відчуття невиправданих очікувань.
Що справило добре враження
Linux Ubuntu. Безкоштовна система, яка тоді приємно дивувала і можливостями, і графічними ефектами. Вибір доступних програм був величезний: від 3D-ігор до середовищ розробки на кшталт Lazarus. Особливо подобалося, наскільки просто можна було встановлювати застосунки.
Мене також приваблювала можливість запускати частину програм з інших систем. Для Windows-застосунків потрібні засоби сумісності, а для DOS-програм — відповідне середовище чи емулятор, наприклад DOSBox. Це розширювало вибір, хоча результат залежав від конкретної програми. До речі, зі старими DOS-програмами й у Windows не завжди все було просто. :)
«Український прорив» Юлії Тимошенко. Програма викликала надію: якби задеклароване вдалося втілити, користь могла б бути. Водночас залишався мій звичний сумнів — на папері все зробити легше, ніж у житті.
Пошта Google та інші сервіси компанії. Вони справляли дуже добре враження якістю роботи й набором можливостей. На тлі щоденних технічних труднощів такі інструменти особливо тішили.
Begun. Рекламна система тоді зацікавила мене з обох боків: як спосіб заробітку на власному сайті й як майданчик для просування компаній.
З якими очікуваннями завершувався рік
У цих підсумках головне для мене — співвідношення обіцянок і практики. Від середовища розробки хочеться зручної роботи, від операційної системи — швидкості й сумісності, від політичних програм — виконання. Саме з такими очікуваннями я завершував 2007 рік.