субота, 23 серпня 2008 р.

Перенесення блогу на сайт «Корпорації 2»: оголошення 2008 року

У серпні 2008 року мій блог переїхав на новий сайт, присвячений системі «Корпорація 2».

Нові публікації тоді можна було читати за адресою http://corp2.net/blog/.

вівторок, 29 липня 2008 р.

Internet Explorer у Linux: як я тестував вебсторінки через IEs4Linux

Під час веброзробки в Linux у 2008 році мені бракувало Internet Explorer: сторінку потрібно було перевірити й у браузері, яким користувалася частина аудиторії. Для цього я знайшов IEs4Linux.

Мене привабила можливість мати кілька старих версій IE в одному середовищі. У своїй добірці я перелічував 5, 5.5, 6 та 7; окремих результатів тестів кожної версії в записі не залишилося.

Послідовність встановлення у моєму записі 2008 року

Я переходив у домашній каталог, завантажував архів, розпаковував його й запускав інсталятор:

cd ~
wget http://www.tatanka.com.br/ies4linux/downloads/ies4linux-latest.tar.gz
tar zxvf ies4linux-latest.tar.gz
cd ies4linux-*
./ies4linux

Встановлення передбачалося від звичайного користувача. Докладний опис, який я тоді використовував: http://www.howtoforge.com/ubuntu_internet_explorer_p2.

Старе тестове середовище й сучасна підтримка

Ця послідовність належить до мого середовища 2008 року. Для нового тестового набору важливо визначити конкретні браузери клієнта та підтримувані способи їх запуску. Навіть настільний IE11 завершив підтримку на певних версіях Windows 10 15 червня 2022 року — це зазначено в офіційному повідомленні Microsoft. Старий архів IEs4Linux сам собою не забезпечує сучасної підтримки чи сумісності.

понеділок, 28 липня 2008 р.

Перенесення баз Firebird 2 в Ubuntu AMD64: ODS і backup/restore

Працюючи у 2008 році з Firebird 2 в Ubuntu 8 AMD64, я зіткнувся з проблемою відкриття баз старішого формату. У Windows такі файли в моєму середовищі відкривалися, а під час перенесення на Linux знадобилося створити резервну копію й відновити базу.

Що визначає ODS

ODS — On-Disk Structure, формат структури бази на диску. Для Firebird 2.0 нові бази мають ODS 11, а для 2.1 — 11.1. У нотатках Firebird 2.1 також зазначено можливість читання нижчих ODS, хоча частина нових функцій потребує нового формату.

Тому підтримку не можна визначати лише словом Windows або Linux. Важливі конкретний сервер, його збірка та архітектура. Окремо слід відрізняти Firebird 2.0 від Firebird Vulcan: документація сумісності прямо описує різницю між ними щодо старіших ODS.

Шлях перенесення через резервну копію

Практична порада з мого випадку — backup/restore. Послідовність така:

  1. Зберегти вихідну базу без змін і створити резервну копію засобами сумісного вихідного сервера.
  2. Відновити копію на цільовому сервері в окрему базу.
  3. Перевірити відновлені дані та роботу застосунку перед переходом.

Посібник gbak описує створення копії утилітою старої версії та відновлення утилітою нової; під час відновлення база отримує ODS цільової версії. Це не означає автоматичної зміни SQL-діалекту.

rfunc для Firebird 2 в Ubuntu 8: історична збірка UDF-бібліотеки

У 2008 році я компілював rfunc для Firebird 2 в Ubuntu 8. Інструкція спиралася на встановлення Firebird у /opt/firebird за попередньою нотаткою, а не на стандартні шляхи конкретного пакета репозиторію.

Зміни rfunc.conf

GDS_NAME    = fbclient
#GDS_NAME    = gds32

Зміни makefile.linux

#RFUNCIBUTILLIB    = /usr/lib/libib_util.so
RFUNCIBUTILLIB    = /opt/firebird/lib/libib_util.so

#INCLUDE        = -I/usr/include -I"$(IBASE)$(SDKDIR)/include"
INCLUDE        = -I/usr/include -I/opt/firebird/include

Залежність і компіляція

apt-get install uuid-dev
make -f makefile.linux rfunc

Розміщення готової бібліотеки

За первинним описом, у каталозі збірки з’являвся файл rfunc. Я пропонував перейменувати його на rfunc.so, скопіювати до /opt/firebird/UDF та перезапустити сервер. Це опис конкретної процедури, а не достатня перевірка сумісності: архітектура бібліотеки, клієнта й сервера та правила завантаження мають відповідати середовищу.

UDF у новіших версіях Firebird

Від Firebird 4 старі UDF оголошено застарілими, а типовий UdfAccess дорівнює None. Тому цю процедуру не слід механічно переносити на новий сервер або змінювати його захист лише заради повторення старого прикладу. Офіційна довідка Firebird про UdfAccess і заміни UDF.

Firebird 2 на Ubuntu 8: як я вирішував проблему UDF

У липні 2008 року в моїй інсталяції Ubuntu 8 виникла проблема з Firebird із пакетів системи: потрібні UDF-бібліотеки не підключалися. Причину тоді не встановив, а обхідний спосіб знайшов у матеріалі HowtoForge про встановлення Firebird 2.0.3 на Ubuntu 7.10. Первісна адреса джерела:

http://www.howtoforge.com/installing-firebird-2.0.3-database-server-on-ubuntu-7.10

Послідовність для Firebird 2.0.3

У процедурі спочатку встановлювали libstdc++5, потім завантажували й розпаковували сервер та запускали інсталятор. Рядки для 32- і 64-бітної ОС — альтернативні варіанти, а не дві послідовні установки. Назву каталогу для команди cd потрібно звіряти з фактично розпакованим архівом.

apt-get install libstdc++5

# Варіант для 32-бітної ОС
sudo wget http://downloads.sourceforge.net/firebird/FirebirdSS-2.0.3.12981-1.nptl.i686.tar.gz
sudo tar -xvf FirebirdSS-2.0.3.12981-1.nptl.i686.tar.gz
cd FirebirdSS-2.0.3.12981-1.i686

# Альтернативний варіант для 64-бітної ОС
sudo wget http://downloads.sourceforge.net/firebird/FirebirdSS-2.0.3.12981-1.amd64.tar.gz
sudo tar -xvf FirebirdSS-2.0.3.12981-1.amd64.tar.gz
cd FirebirdSS-2.0.3.12981-1.amd64

# Подальші команди старої процедури
sudo ./install.sh
sudo chown root:root /opt/firebird/UDF/*
sudo chmod 444 /opt/firebird/UDF/*
sudo /etc/init.d/firebird reload

Сам файл UDF теж потрібен

І, звичайно, у тодішньому рішенні не можна було забути розмістити потрібну UDF-бібліотеку в каталозі UDF. Команди з * змінюють усі відповідні файли, а старі HTTP-адреси не забезпечують перевірки цілісності завантаження.

Що змінилося в Firebird 4

Механізм UDF позначено застарілим у Firebird 4: за типової конфігурації доступ до нього вимкнено, а бібліотеки ib_udf і fbudf не входять до комплекту. Для переходу слід вивчити вбудовані функції та заміни UDR/PSQL у офіційних примітках до Firebird 4, а не переносити цю давню процедуру без змін.

неділя, 27 липня 2008 р.

Віддалений розробник і тестова доробка: де розійшлися очікування

Ця історія почалася з переписки про віддалену роботу над сайтами. У початковій публікації 2008 року я навів довгий діалог і різко оцінив співрозмовника. У цій редакції персональні дані та дослівне листування замінено знеособленим розбором: що ми намагалися погодити, де розійшлися очікування і чому до виконаного завдання справа не дійшла.

Запит на роботу й перший приклад

Людина звернулася з інтересом до віддаленої співпраці та показала сайт на Joomla. Я очікував резюме й опис виконаних проєктів, а отримав переважно посилання на одну роботу. На сайті, за моїм тодішнім спостереженням, залишалися ознаки незавершеного налаштування, зокрема шаблонний заголовок.

Це привід поставити питання про внесок виконавця, але не доказ його непорядності. Портфоліо потрібно розбирати предметно: що зроблено власноруч, які вимоги були на старті, як перевірено результат і чи завершена робота. Початкова оцінка про «95%» непридатних претендентів була емоційним узагальненням, а не результатом дослідження ринку.

Дві різні моделі співпраці

Я шукав людину для тривалої роботи з постійним завантаженням, навчанням і різними типами завдань. Співрозмовник цікавився стабільним заробітком, оформленням та передусім роботою в знайомій CMS. Ми не зафіксували на початку, чи йдеться про штат, окремі замовлення або договір із визначеним обсягом доступності.

У переписці спливала частка у 20% вартості замовлення. Без правил розрахунку така цифра мало що пояснює: потрібно визначити базу, етап виплати, відповідальність за дизайн, тестування, наповнення й виправлення. Моя вимога працювати лише на нашу команду також потребувала окремо погоджених умов, а не очікування, що співрозмовник сам їх прийме.

Налаштування CMS і програмування компонентів

Співрозмовник описував досвід Joomla та Mambo, знайомство з іншими CMS і власну збірку розширень. Я ж хотів перевірити здатність читати й змінювати код, адаптувати компонент до задачі та працювати не лише з одним набором готових модулів.

Це різні компетенції. Людина може добре встановлювати CMS, компонувати сторінки та налаштовувати розширення, але не братися за глибоку доробку чужого коду. Проблема виникає тоді, коли така відмінність не з’ясована до обговорення оплати й строку.

Тоді наша робота охоплювала Joomla, Bitrix і власний продукт «Корпорація». Це історичний опис стеку команди, а не нинішня рекомендація обирати конкретну CMS.

Що входить у портал і хто за це відповідає

Я говорив про портальні замовлення вартістю від кількох сотень доларів і орієнтир близько тижня на певний обсяг роботи. Співрозмовник одразу уточнив наповнення. Це було слушне питання: розробка функції, підготовка матеріалів і тестове наповнення — різні частини проєкту.

У нашій звичній моделі дизайнер відповідав за дизайн і нарізку, програміст — за функціональність. Над програмною частиною в один момент часто працювала одна людина. Для нового виконавця важливо було пояснити ці межі, критерії приймання та спосіб передачі роботи.

Робоче середовище та зв’язок

Ми кілька разів поверталися до питання, де виконувати завдання: локально чи на сервері. Я пояснював, що команда працює на сервері; співрозмовник згадував Linux-середовище й небажання налаштовувати локальний сервер. Частина відповідей загубилася в довгій переписці.

Так само не було узгоджено зручний канал розмови. Я пропонував корпоративний мобільний зв’язок, співрозмовник віддавав перевагу інтернет-засобам. Наступного дня контакт встановили із затримкою. Сам факт іншого каналу або пізньої відповіді ще не доводить наміру обманути; він показує, що потрібно домовитися про години зв’язку й очікуваний час реакції.

Нічний графік також не є самостійним критерієм професійності. Для командного проєкту важливі погоджене перекриття робочого часу, доступність на обговорення та виконання строків.

Дані про людину та довіра

У переписці я наполягав на повному представленні, а співрозмовник не хотів одразу розкривати всі дані. Це посилило взаємну недовіру. Але небажання передавати надмірні відомості до погодження формату роботи не встановлює шахрайства або паралельного збирання авансів.

Робочий підхід — пояснити, які дані й навіщо потрібні для конкретного етапу: попередньої розмови, договору, доступу до системи чи оплати. Особисті обставини, вік, місто проживання й припущення за голосом не доводять здатності виконати технічне завдання, тому в цьому розборі їх немає.

Пропозиція, яка не відповідала предмету розмови

У якийсь момент співрозмовник запропонував інший формат: розмістити наш банер на своєму сайті за регулярну оплату. Я розмовляв про розробку, тому рекламна пропозиція не розв’язувала поставленого питання. Її можна було відхилити, не переходячи до оцінки людини.

Цей епізод добре показує, навіщо повертати діалог до одного предмета: нам потрібен виконавець конкретного обсягу робіт чи рекламний майданчик? Якщо мета різна, продовжувати погодження на різних припущеннях немає сенсу.

Тестова доробка й суперечка про обсяг

Я підготував завдання на вже створеному сайті. За моєю оцінкою, портал був майже завершений — у переписці я називав 98% — і залишалися зміни функціональності окремих компонентів. Як тест пропонувалася оплачувана робота приблизно за 800 грн; моєю оцінкою строку були кілька днів.

Співрозмовник побачив більший обсяг і запропонував заміну чи переустановлення частини компонентів. З’явилися питання платного відеорозширення, перекладу, ключа ліцензії, підтримки форматів FLV/MPEG, чату й можливостей хостингу. Він вважав, що за запропоновану суму таке виконувати не варто, і віддавав перевагу створенню нового сайту.

Я відповідав, що очікую адаптації наявного коду, а не перероблення порталу. Водночас твердження замовника «тут лише 10–20 рядків» не замінює оцінки залежностей і перевірки коду. Так само пропозиція замінити компонент має пояснювати, яку саме вимогу неможливо або недоцільно виконати іншим шляхом.

Як зробити таку перевірку предметною

Потрібно виділити одну функцію: вхідні дані, очікуваний результат, наявна версія компонента, дозволений спосіб зміни та перевірка після виконання. Виконавець спочатку підтверджує, що розуміє обсяг, або описує конкретну невідповідність. Після цього погоджуються ціна й строк.

У цій історії виконаного результату не було. Це дозволяє сказати, що ми не домовилися й не перейшли до перевіреної доробки. Воно не доводить, що людина взагалі не здатна програмувати, свідомо планувала обман або так поводиться з усіма замовниками.

Авторські права та межі змін

Наприкінці діалогу виникло питання про допустимість зміни коду й видалення копірайтів. Я пояснював, що видаляти повідомлення про авторство не вимагав і очікував використання компонентів, які можна змінювати на належних умовах. Це варто перевіряти до тесту: доступний код не завжди означає необмежені права на його використання.

Головний результат історії

Для мене ця розмова стала прикладом того, як непогоджені очікування швидко переходять у взаємні оцінки. Я хотів довгострокового програміста для доробки, співрозмовник — іншого формату й іншої економіки роботи. Розмова завершилася без співпраці.

У ширшій практиці я стикався й із затримками проєктів, які доводилося терміново завершувати самому. Але з окремих невдалих випадків не випливає висновок про всіх фрилансерів. Корисний висновок для наступного проєкту — чіткий обсяг, погоджена доступність, проміжний результат і перевірка конкретної компетенції.

вівторок, 15 липня 2008 р.

QCAD, Krusader і Bluefish: програми, які мені сподобалися в Ubuntu 8

Працюючи в Ubuntu 8 у 2008 році, я поступово знайшов програми для звичних задач — від креслення й керування файлами до редагування вебсторінок. Ось що тоді потрапило до мого набору.

QCAD: креслення після AutoCAD

Робота в QCAD здалася мені знайомою після AutoCAD. Я шукав засіб для креслень і не побачив у випробуваній програмі тривимірної графіки — тоді навіть припустив, що, можливо, просто погано шукав.

Сайт QCAD визначає його як систему 2D CAD. Подібний спосіб роботи не означає повної тотожності AutoCAD: потрібні функції та обмін конкретними файлами слід перевіряти для своєї редакції й задачі.

Firefox і LICQ: веб та спілкування

Firefox був для мене звичним браузером і в Linux, і у Windows :)

LICQ розглядав як заміну ICQ. Мене цікавили його можливості та кросплатформність, але у випробуваному тоді варіанті виникала проблема з кодуванням повідомлень нових ICQ і QIP. Точної версії LICQ я не записав.

Krusader: двопанельна робота з файлами

Krusader сподобався мені як файловий менеджер зі знайомим двопанельним підходом. Після звичних оболонок такого типу було зручно отримати подібний інструмент у Linux; особливо привабив набір можливостей.

Bluefish Editor: вебсторінки й Windows-1251

У Bluefish я редагував вебсторінки. Добре враження залишила робота з Windows-1251 та довідкою команд PHP і HTML. На мою думку того часу, такий редактор міг позмагатися з Adobe HomeSite — саме як інструмент для моїх вебзадач.

Віртуальні машини в Ubuntu: як я обирав середовище для тестування

Коли тестуєш програми в різних операційних системах, швидко виникає потреба в кількох окремих середовищах. Можна купити десяток комп’ютерів і встановити на кожен свою ОС, але у 2008 році я вважав значно розумнішим варіантом віртуальні машини.

Які інструменти я розглядав

VMware

Мене приваблювали можливості серверного засобу віртуалізації. Водночас у виборі мала значення ліцензія. У моєму записі не залишилося точної назви редакції та договору, тому описаний там пробний доступ не визначає умов для інших продуктів VMware.

VirtualBox

З тодішнім пакетом із репозиторію в мене виникали помилки, тому я радив установлювати пакет із сайту Sun. Це була порада з досвіду конкретного встановлення: вона не означає, що будь-який пакет із репозиторію обов’язково працює гірше.

QtEmu

QtEmu теж потрапив до добірки. За моїми враженнями того часу, інструмент був простим, але хотілося кращого використання можливостей комп’ютера. Технічно QtEmu — графічний інтерфейс для QEMU, що прямо зазначено в репозиторії проєкту. Його варто розглядати саме в цій ролі.

Які умови відтворює віртуальна машина

Для перевірки роботи програми в різних ОС віртуальні середовища були дуже зручними: не потрібно було виділяти окремий фізичний комп’ютер під кожен тест. Проте віртуальна машина не повністю тотожна обладнанню клієнта.

У своєму дописі я звертав увагу насамперед на прямий доступ до відеопам’яті. На практиці можливості графіки, пристроїв і прискорення залежать від обраного засобу та його конфігурації. Тому перед тестуванням слід визначити, що саме перевіряємо: поведінку застосунку в іншій ОС чи взаємодію з конкретним фізичним обладнанням.

понеділок, 7 липня 2008 р.

Ubuntu 8.04 як основна система: налаштування ефектів робочого столу

У липні 2008 року встановив Ubuntu 8.04 для 64-бітного процесора й почав використовувати її як основну операційну систему для роботи.

Робочий стіл, який хочеться налаштувати під себе

Приємно було бачити, як розвивалася Ubuntu. Особливо мене захопили ефекти робочого столу: за моїми тодішніми враженнями, вони давали більше простору для експериментів, ніж звичне мені оформлення Windows Vista.

Водночас у стандартному наборі мені бракувало додаткових тем, а можливості програми керування ними здавалися обмеженими. Хотілося гнучкіше налаштувати середовище під себе.

Інструменти з мого набору Ubuntu 8.04

Для цього я радив установити:

  • Advanced Desktop Effects Settings.
  • Emerald Theme Manager.
  • Compiz Fusion Icon.

Саме з цими інструментами я пропонував експериментувати в графічному середовищі Ubuntu 8.04. Вибір засобів оформлення залежить від робочого столу та його версії, тож цей набір належить до моєї конфігурації 2008 року.

неділя, 29 червня 2008 р.

Моя добірка сайтів: шрифти, бізнес-програми та інші ресурси

У червні 2008 року я зібрав п’ять сайтів для різних завдань: пошуку шрифтів, роботи з бізнес-програмами, читання про безпеку та передавання великих файлів. У списку була й закладка на діловий ресурс.

DaFont: шрифти на різний смак

http://www.dafont.com — каталог шрифтів, який я тоді заніс до добірки. DaFont і далі показує гарнітури різних авторів, але умови їх використання відрізняються. Сайт радить перевіряти readme в архіві або сторінку автора: позначка біля кнопки завантаження сама по собі не замінює цих умов.

Zoho: бізнес-застосунки

http://www.zoho.com — у моїй нотатці це був сайт із великою кількістю бізнес-програм. Нинішній офіційний сайт також представляє застосунки для бізнесу, зокрема CRM, пошту та підтримку користувачів. Конкретний набір функцій потрібно дивитися на сторінці відповідного продукту.

GetNetWise: стара закладка про інтернет-безпеку

http://www.getnetwise.org я зберіг як ресурс про безпеку в інтернеті. На доступній нині головній сторінці відображаються лише назва сайту й службові елементи; матеріалів, на які я спирався у 2008 році, на цій сторінці немає.

Pando: адреса зі зміненим призначенням

http://www.pando.com у старій нотатці стосувався передавання великих файлів, які не вміщувалися в поштове повідомлення. Нині за цим доменом представлено продукт для оцінювання роботи й розвитку працівників. Тому поточний сайт не слід ототожнювати з описаним мною сервісом обміну файлами.

dp.ru: діловий ресурс зі старого списку

http://dp.ru я тоді коротко позначив «Початківцям інвесторам». Поточна головна сторінка — новини бізнесу Санкт-Петербурга й Ленінградської області, а не окремий посібник, зміст якого можна відновити за моєю короткою закладкою.

вівторок, 27 травня 2008 р.

Світові економічні кризи: хронологія 1788–2001 років

Свого часу знайшов на Finance.ua добірку про світові економічні кризи. Така хронологія допомагає побачити, як проблеми окремого ринку перетворюються на труднощі банків, підприємств і цілих країн. Водночас за словом «криза» можуть стояти різні події: біржовий обвал, нестача коштів для платежів, валютна паніка або тривалий спад виробництва.

Нижче — 18 епізодів від фінансових проблем Франції напередодні революції до краху доткомів. Для кожного важливі не лише дата, а й механізм: що саме втратило стійкість і як труднощі поширилися далі.

Від державних фінансів до міжнародних банківських панік

1788–1792: економічна й політична криза у Франції

Наприкінці XVIII століття французька монархія зіткнулася з тяжкими фінансовими проблемами. Невдалі спроби реформ, дорожнеча продовольства й суспільне невдоволення посилювали одна одну. Питання податків і державних витрат стало питанням політичного устрою.

Революція почалася у 1789 році: 5 травня у Версалі відкрилися Генеральні штати, а в червні представники третього стану утворили Національні збори. У 1792 році скасували монархію. Ці етапи не слід зводити до однієї дати: фінансова криза передувала революції, а зміна державного ладу відбувалася протягом кількох років. Послідовність подій наведено в історичних матеріалах Версаля та біографії Людовіка XVI.

1825: інвестиційний бум і банківська паніка у Великій Британії

Британські інвестори активно вкладали кошти в латиноамериканські позики, гірничі та інфраструктурні проєкти. Очікування великих прибутків підтримували зростання цін на цінні папери. Коли ринок розвернувся, падіння їхньої вартості поєдналося з банківськими банкрутствами й припиненням припливу капіталу до Латинської Америки.

Йшлося про взаємопов’язані ринки кредиту та інвестицій, а не лише про торгівлю видобутим золотом і сріблом. Механізм цього раннього міжнародного фінансового потрясіння розглянуто в дослідженні Майкла Бордо. Після кризи Банк Англії почав відкривати регіональні відділення, зокрема перше — у 1826 році.

1836–1837: дорожчий кредит і трансатлантична напруга

Відплив золота до США став одним із чинників посилення кредитної політики Банку Англії. У липні 1836 року його ставка підвищилася до 4,5%, а у вересні — до 5%. Обмеження обліку векселів, пов’язаних з американською торгівлею, також впливало на доступність фінансування.

За цим настала рецесія 1837 року. Приклад показує, як захист резервів в одному фінансовому центрі міг ускладнювати кредитування по обидва боки Атлантики. Дати та зміни ставки наведено в дослідженні Федерального резервного банку Ричмонда.

1847: залізничні інвестиції та нестача ліквідності

Британська «залізнична манія» спиралася на очікування швидкого зростання перевезень і прибутків. Великі інвестиції в будівництво не гарантували швидкого повернення коштів. Одночасно неврожай і потреба імпортувати продовольство тиснули на золоті резерви та грошовий ринок.

Коли довіра слабшала, довгострокові вкладення було важко перетворити на гроші для поточних платежів. Цей розрив допомагає зрозуміти банківську сторону кризи. Архівне дослідження операцій Банку Англії показує, як у 1847 році він збільшував кредитування під час паніки.

1857: поширення паніки зі США до Європи

Криза розгорнулася у США на тлі вразливості банків і фінансування інвестиційних проєктів, зокрема залізниць. Банківська паніка поширювалася між американськими фінансовими центрами, а труднощі через торговельні й кредитні зв’язки дійшли до Великої Британії.

Банк Англії надавав допомогу учасникам вексельного ринку; для розширення підтримки довелося послабити законодавче обмеження банкнотної емісії. Міжнародне поширення потрясіння та реакцію банку описано в його історичному огляді фінансових панік XIX століття.

1861: воєнне фінансування та припинення платежів монетою у США

На початку Громадянської війни банки фінансували федеральний уряд, а Казначейство потребувало значних платежів монетою. Поєднання воєнних видатків, відпливу банківських резервів і особливостей роботи Казначейства посилювало напругу.

Наприкінці 1861 року банки припинили платежі монетою, після чого так само вчинило Казначейство. Це не можна пояснювати лише простроченням одного урядового кредиту. Відновлення розміну відбулося вже 1 січня 1879 року, а не одразу після завершення війни. Обставини розглянуто в дослідженні Майкла Бордо й Анни Шварц.

1890: криза Baring Brothers

Великі зобов’язання та проблемні аргентинські активи поставили Baring Brothers у небезпечне становище. Вимушений розпродаж його портфеля загрожував іншим установам і фінансовому ринку Лондона.

Банк Англії організував підтримку й гарантійний механізм; співпраця з Банком Франції та залучення золота з Російської імперії допомогли зміцнити резерви. Стару фірму реструктурували, а життєздатні операції продовжила нова компанія. Сам архів Barings описує 1890 рік як кризу ліквідності, порятунок і реорганізацію. Подробиці механізму наведено в дослідженні Юджина Вайта.

Війна, дефляція та Велика депресія

1907: паніка в Нью-Йорку

Нью-йоркська криза розгорнулася навколо довіри до фінансових установ, особливо трастових компаній. Вони конкурували з банками, але перебували поза частиною механізмів взаємної підтримки банківської спільноти. Масове вилучення коштів створило гостру потребу в ліквідності.

Міжнародні потоки золота та процентні ставки були частиною загального середовища, проте не вичерпують причин паніки. Цей досвід посилив рух за реформу грошової системи й став одним із поштовхів до створення ФРС у 1913 році. Докладніше — в історії паніки 1907 року.

1914: фінансовий шок напередодні Першої світової війни

Зростання ризику війни в липні 1914 року спричинило попит на готівку, розпродаж активів і скорочення кредиту. Проблеми міжнародних платежів виникли ще до того, як воєнне фінансування стало головним завданням фінансових ринків.

Лондонська фондова біржа закрилася 31 липня й відновила роботу в січні 1915 року з обмеженнями. Державне втручання, мораторій на частину платежів та підтримка фінансових установ допомогли стримати паніку. Таку послідовність відтворює дослідження Ричарда Робертса.

1920–1922: післявоєнний спад і дефляція

Після Першої світової війни різні країни проходили через зниження цін, зміну попиту й перебудову виробництва. Межі спаду відрізнялися залежно від країни. Для США зазвичай виділяють рецесію 1920–1921 років, а не єдину для всього світу кризу з однаковими датами.

У США посилення процентної політики для стримування інфляції супроводжувалося скороченням попиту на працю й поглибленням спаду. Це досліджено в роботі економістів ФРС. Тогочасний бюлетень за липень 1921 року також описував міжнародне падіння цін і виробниче пристосування.

1929–1933: біржовий крах і найглибша фаза Великої депресії

Піднесення американського фондового ринку підтримували оптимізм і купівля акцій за позичені кошти. Восени 1929 року цей рух змінився різким падінням. «Чорний четвер» — 24 жовтня, «чорний понеділок» — 28 жовтня, а «чорний вівторок» — 29 жовтня 1929 року. Дати четверга й вівторка часто помилково змішують.

Біржовий обвал погіршив становище підприємств і споживачів, але подальшу глибину депресії не можна пояснити лише одним днем торгів. Банківські паніки 1930–1933 років поглибили скорочення економіки. Березень 1933 року став дном цього спаду в США; відновлення було тривалим, а сама Велика депресія не закінчилася автоматично у 1933 році. Дивіться довідник Бібліотеки Конгресу, історію краху 1929 року та огляд Великої депресії.

1933–1934: зміна золотого режиму долара

На початку 1933 року золото вилучали як американські власники коштів, так і іноземні інвестори. Банківська криза та відплив резервів обмежували можливість підтримувати розмін долара за попередніми правилами.

Президентом був Франклін Делано Рузвельт. Його адміністрація у 1933 році призупинила дію золотого стандарту, обмежила розмін і вивезення золота; у 1934 році запровадили новий режим із переоцінкою долара. Це була низка рішень, а не одноразове скасування будь-якого зв’язку із золотом. Етапи пояснено в історії золотої програми Рузвельта.

Нафтовий шок і глобальні фондові ринки

1973–1974: нафтова криза

Під час війни Судного дня арабські країни-експортери запровадили нафтове ембарго проти США та скорочували видобуток. Важливо розрізняти ОАПЕК — організацію арабських експортерів — і ширшу ОПЕК: їхній склад та роль не тотожні.

У історичному огляді ФРС наведено зростання ціни з приблизно 2,90 долара за барель перед ембарго до 11,65 долара в січні 1974 року. Дорожча енергія посилювала інфляційний тиск і сповільнювала зростання. Ембарго скасували в березні 1974 року, проте високі ціни не зникли разом із ним.

1987: «чорний понеділок»

19 жовтня 1987 року Dow Jones Industrial Average втратив 22,6% за одну торгову сесію. Падіння стало міжнародним: взаємопов’язані ринки передавали напругу один одному.

Пояснення не зводиться до «містики» чи одного рішення інвесторів. Серед механізмів посилення обвалу були портфельне страхування, додаткові продажі після початкового падіння та неузгоджені процедури розрахунків на різних ринках. ФРС підтримала ліквідність, а регулятори згодом змінили правила торгів і зупинення торгівлі. На відміну від низки інших криз, цей обвал не переріс у банківську паніку або рецесію у США. Подробиці — в історії краху 1987 року.

Валютні кризи 1990-х і крах технологічних очікувань

1994–1995: мексиканська криза

Приплив іноземного капіталу, дефіцит поточного рахунку й підтримання валютного курсу зробили Мексику вразливою до зміни настроїв інвесторів. Протягом 1994 року резерви скорочувалися, а уряд збільшував використання короткострокових боргових інструментів, індексованих до долара — Tesobonos.

У грудні 1994 року девальвація, а потім перехід до плаваючого курсу різко погіршили довіру. Короткі строки погашення боргу означали потребу швидко знайти нове фінансування саме тоді, коли інвестори виводили кошти. Цю взаємодію валютного та боргового ризиків описує історія антикризових рішень МВФ.

1997–1998: азійська фінансова криза

2 липня 1997 року Таїланд відмовився від підтримання попереднього режиму курсу бата після тривалого тиску на валютні резерви. Криза поширилася на інші економіки регіону, зокрема Індонезію, Малайзію, Філіппіни та Південну Корею.

Короткострокові зовнішні запозичення, проблеми фінансового сектору й вразливі валютні режими взаємно посилювалися. Падіння курсу збільшувало тягар валютних боргів, а відплив капіталу ускладнював їх рефінансування. Послідовність подій наведено в історичному огляді ФРС.

1998: дефолт і девальвація в Росії

17 серпня 1998 року російська влада оголосила про реструктуризацію рублевих державних боргових паперів, зміну валютної політики та тимчасові обмеження частини платежів за кордон. На початку вересня рубль перейшов до плавання й різко знецінився.

Кризу супроводжували втрата доступу до міжнародного капіталу, тяжкі проблеми банків і спад виробництва. Тут варто розрізняти державний борговий дефолт, зміну курсового режиму та банківські наслідки — вони пов’язані, але не є однією операцією. Дати й рішення зафіксовано в повідомленні МВФ від 17 серпня 1998 року та огляді подальшого розвитку кризи.

2000–2001: крах доткомів і спад інвестицій

Наприкінці 1990-х очікування від інтернет-бізнесу підтримували високі оцінки технологічних компаній. Після розвороту ринку у 2000 році стало очевидно, що для багатьох проєктів залучення капіталу не забезпечувало стійких прибутків. Труднощі торкнулися як інтернет-компаній, так і ширшого технологічного сектору.

У 2001 році підприємства різко скорочували інвестиції, особливо у високотехнологічне обладнання, що описано в тогочасному звіті ФРС. За датуванням NBER, рецесія у США почалася в березні й закінчилася в листопаді 2001 року. Довідка Федерального резервного банку Сан-Франциско також пояснює: завершення рецесії означає припинення загального падіння активності, а не миттєве повернення всіх галузей до нормальної роботи.

Як читати хронологію криз

Для порівняння цих подій корисно ставити чотири запитання: хто мав сплатити борг, звідки мали надійти гроші, які активи можна було продати та хто міг надати підтримку під час паніки. Так видно різницю між збитком від падіння ціни активу, нестачею ліквідності для сьогоднішнього платежу та неспроможністю виконати зобов’язання взагалі.

Так само потрібно розрізняти день біржового обвалу й роки економічного спаду. Наведена послідовність показує різні канали поширення потрясінь; вона не дає календаря наступної кризи й не доводить, що всі кризи мають одну причину.

неділя, 20 квітня 2008 р.

«Корпорація 2»: вебчастина, застосунок і єдина база в планах 2008 року

У квітні 2008 року «Корпорація 2» активно розроблялася й глибоко перероблялася. Тоді я описував її як повністю оновлений проєкт: хотілося поєднати веброботу та прикладні рішення й спростити внутрішню структуру системи.

Різні СУБД і MySQL як основа тестування

Одним із задумів була робота з різними базами даних. За основу для розробки й перевірки я обрав MySQL — систему, поширену серед веброзробників. Це була ціль архітектури, а не підтверджений перелік усіх підтримуваних СУБД.

Водночас моє початкове пояснення про відсутність у MySQL збережених процедур і тригерів було неправильним як загальна характеристика. Уже гілка 5.0 підтримувала процедури й функції та мала підтримку тригерів, що описано в історії розвитку й переліку можливостей MySQL 5.0. Отже, вибір MySQL не слід пояснювати відсутністю цих засобів.

Вебінтерфейс разом з окремим застосунком

Я планував розвивати вебчастину та прикладні рішення паралельно. Значну частину роботи хотілося перенести в браузер, а завдання, які в тодішніх умовах було складно виконати у вебрежимі, залишити окремому застосунку.

Об’єднання даних і спрощення структури

Ідентифікатори записів задумувалися так, щоб можна було об’єднувати дані різних баз без конфліктів ключів. У первісному описі я говорив про їхню світову унікальність, але алгоритму формування ключів там немає. Тому це формулювання передає вимогу до проєкту, а не доведену гарантію.

Контроль зв’язків планувалося спростити заради продуктивності. Порівняльних вимірювань у нотатці не було: це пояснювало напрямок роботи, а не вже отримане прискорення.

Замість чотирьох окремих баз — ROffice.gdb, metadata.gdb, r_ini.gdb і secur.gdb — передбачався перехід до однієї. Саме ці назви показують, від якої структури ми тоді відштовхувалися.

Прозорі бізнес-процеси та інструменти розробника

Бізнес-процеси хотілося зробити прозорими, зручними для перевірки й добре документованими. Від самого початку значну увагу я приділяв засобам програмування: система мала бути зручною і для тих, хто створює на її основі рішення.

Це були завдання розвитку «Корпорації 2» на 2008 рік. Опис плану сам по собі не визначає, у яких наступних версіях з’явилася кожна з можливостей.

З питань K2 можна написати у WhatsApp: +380679016322.

субота, 12 квітня 2008 р.

Монтсеррат: населення, історія та столиця Брейдс

У квітні 2008 року я опублікував коротку довідку про Монтсеррат за матеріалом Вікіпедії. Частина наведених там даних була застарілою або неточною. Нижче збережено основну тему й історичні орієнтири з уточненнями за офіційними джерелами.

Острів і статус

Монтсеррат — британська заморська територія в Карибському морі, у групі Підвітряних островів Малих Антильських островів. Площа становить приблизно 102 км². Офіційна мова — англійська, валюта — східнокарибський долар. Ці відомості наведено, зокрема, у профілі Карибського банку розвитку та матеріалі CARICOM.

Населення: важлива дата

Зазначені у старій нотатці «близько 12 тисяч у 1998 році» не узгоджуються з офіційним історичним рядом: у 1991 році було 10 639 мешканців, у 1997-му — 3 338. Після вивержень вулкана населення різко скоротилося.

За остаточними результатами перепису 2023 року, оприлюдненими 8 серпня 2024 року, населення становило 4 396 осіб. Це показник конкретного перепису, а не оцінка на будь-яку наступну дату. Старі цифри щільності, народжуваності й смертності без надійного року та джерела не дають коректного сучасного опису.

Населення й релігійні громади

За офіційним статистичним збірником 2020 року, у міжпереписному обліку 2018 року 86,2% населення мали африканське походження; на острові також жили люди змішаного та іншого походження. Ця частка описує саме облік 2018 року.

Таблиця релігійної належності за переписом 2023 року показує різні християнські громади, зокрема п’ятидесятницьку, англіканську, адвентистську, методистську та римо-католицьку. Вона також містить інші релігії та людей без релігійної належності. Отже, загальна назва «протестанти» не описує всього розмаїття населення.

Плімут і Брейдс

Плімут був столицею, але його зруйнували виверження 1990-х років. Органи управління перемістилися до Брейдса. За довідкою британського уряду 2026 року, у листопаді 2025 року статус Брейдса як столиці було підтверджено рішенням уряду Монтсеррату. Тому старий запис «адміністративний центр — Плімут» потребував виправлення.

Історичні орієнтири

Туристичне управління Монтсеррату зазначає: Колумб побачив острів у 1493 році та назвав його на честь монастиря біля Барселони. Серед європейських поселенців 1632 року було багато ірландців; історія населення також пов'язана з примусовим перевезенням африканців для роботи на плантаціях. Це точніше за спрощене формулювання старої нотатки про однорідну групу «засланих католиків».

Хронологія CARICOM фіксує остаточне передання острова від Франції Британії 1783 року, включення до адміністрації Підвітряних островів 1871 року та до Вест-Індської федерації 1958 року. Монтсеррат також був серед семи учасників, які 18 червня 1981 року підписали договір Бастер й заснували Організацію східнокарибських держав. У сучасному описі управління слід посилатися на чинний конституційний документ: уряд Монтсеррату повідомляє, що Конституційний наказ 2010 року набув чинності 27 вересня 2011 року. Посилання лише на конституцію 1960 року вже недостатньо.

Як організоване управління

Губернатор представляє британського монарха й призначається ним за порадою британського уряду. За описом виконавчої влади, до Кабінету входять прем’єр і три інші міністри, а генеральний прокурор та фінансовий секретар є членами за посадою. Губернатор головує на засіданнях Кабінету. Це конкретніша чинна структура, ніж згадка про Виконавчу раду за старою конституцією.

Початкове джерело нотатки — стаття Вікіпедії про Монтсеррат; ключові виправлення вище пов'язані з першоджерелами та конкретними датами.

Що означає домен .ms: Монтсеррат та інші національні зони

Після реєстрації власного домену в зоні .ms я вирішив з'ясувати її походження. Я ж подумки вже позиціонував його як MS — Microsoft :). Та асоціація виявилася лише грою літер: .ms — національний домен верхнього рівня Монтсеррату.

Це підтверджує делегування .ms в IANA. У початковій нотатці також згадувалося маркетингове трактування MS як MoScow. Воно не змінює офіційного призначення доменної зони.

Інші зони з початкової добірки

  • .cc — Кокосові (Кілінг) острови. Співзвуччя з close company, close corporation, common carrier чи country club — можливі маркетингові асоціації, а не визначення домену.
  • .cn — Китай. У початковій довідці дата створення вказувалася як 28 листопада 1990 року. Правила реєстрації та обмеження слід перевіряти за актуальними документами реєстру CNNIC, а не за коротким описом у старому блозі.
  • .tc — острови Теркс і Кайкос. У старому описі згадувалося близько 30 островів, із яких 8 населені; це історичні числа з початкового джерела, а не актуальна географічна статистика. Теркс і Кайкос — британська заморська територія, а не окрема суверенна держава.
  • .vg — Британські Віргінські Острови. Стара довідка називала понад 40 островів, 16 населених та основні острови Тортола, Верджин-Горда й Анегада. Числа належать до тієї довідки; їх не слід вважати умовами реєстрації доменів.

Національний домен може використовуватися в різних бізнес-проєктах, але асоціація назви не визначає права на реєстрацію. Доступність, вимоги до заявника й умови поновлення потрібно перевіряти у відповідного реєстру чи реєстратора.

Як я обирав домен для RS™ у 2008 році

Навесні 2008 року я шукав нову адресу для RS™. Домен rs.ua уже був зайнятий, а nerusoft.com нагадував про попередню назву. Хотілося імені, яке легко запам’ятати, вимовити й продиктувати без пояснень.

Чому я зупинився на rsa.ms

Мені подобався коротший варіант rs.ms, але тоді я зіткнувся з обмеженням на довжину імені. У rsa.ms я обіграв власні ініціали, а літери MS нагадували мені про Microsoft. Згодом у окремій нотатці про зону .ms я розповів, що з’ясував після реєстрації. За даними IANA, це національний домен верхнього рівня Монтсеррату.

Яка адреса фігурує в переліку наших сайтів

У переліку корпоративних сайтів за лютий 2009 року я назвав rsa.ms сайтом торгової марки RS. Наприкінці квітневої нотатки також залишився запис http://rsa.ua. Зі збережених матеріалів невідомо, чи це була інша адреса, чи описка.

четвер, 10 квітня 2008 р.

Веброботи команди RS: добірка квітня 2008 року

Працювали, працювали — і ось результат! У квітні 2008 року до нашого портфоліо додалася ціла добірка нових вебпроєктів:

  • http://rmed.com.ua — компанія «РМед», медичне обладнання.
  • http://lightnight.com.ua — інформаційно-розважальний сайт Light-Night.
  • http://fconsult.biz — «Факторіал Консалт», аудиторські, бухгалтерські та юридичні послуги.
  • http://otpcapital.com.ua — OTP Capital, компанія з управління активами.
  • http://otpbank.com.ua — OTP Банк.

вівторок, 8 квітня 2008 р.

Наша інструкція Outlook Express для корпоративної пошти Google

У квітні 2008 року я звернув увагу на нашу інструкцію з налаштування Outlook Express для корпоративної пошти Google й вирішив поділитися нею в блозі.

Де була розміщена інструкція

Документ: http://nerusoft.com/downloads/instructions/instruction_google.doc. Це був окремий файл Word; у самому повідомленні я залишив посилання на нього.

Налаштування пошти сьогодні

Звичайний пароль облікового запису більше не є підтримуваним способом входу для менш захищених поштових застосунків у Google Workspace. Для нового підключення потрібно обрати клієнт із підтримуваною авторизацією, зокрема входом через Google з OAuth. Варіанти для поштових програм і пристроїв Google описує в довідці адміністратора Workspace.

Про першу публікацію документа та зміну способу входу є окремий матеріал: Outlook Express і пошта Google: моя інструкція 2008 року.

неділя, 6 квітня 2008 р.

Joomla: компоненти й ресурси з моєї робочої добірки

У квітні 2008 року я вирішив зібрати в одному місці корисні модулі й ресурси для Joomla. До списку потрапили фотогалереї, відео й музика, форум, редактор, навчання та технічна підтримка. Адреси нижче відтворюють мою тодішню добірку.

Фотогалереї та візуальний редактор

  • Фотогалерея DatsoGallery — http://www.datso.fr/downloads.html
  • Фотогалерея — http://www.gotgtek.net
  • Візуальний редактор — http://www.joomlafckeditor.com/

Відео й музичні каталоги

  • Каталог відео — http://extensions.joomla.org/component/option,com_mtree/task,viewlink/link_id,1628/Itemid,35/
  • Музичні та відеокаталоги Zina — http://sourceforge.net/projects/zina
  • Музичний каталог та вставлення музики в текст — http://www.quoc-huy.com/
  • MusicBox — http://joomlacode.org/gf/project/musicbox/frs/

Форум FireBoard і шаблони

  • Форум FireBoard — http://joomlacode.org/gf/project/fireboard/frs/
  • Шаблони FireBoard — http://ext.joom.ru/fireboard-templates.html

Підтримка, навчання, портфоліо й мови

  • Розширення технічної підтримки — http://extensions.joomla.org/index.php?option=com_mtree&task=listcats&cat_id=1784&Itemid=35
  • Розширення для навчання — http://extensions.joomla.org/component/option,com_mtree/task,listcats/cat_id,1852/Itemid,35/
  • Розширення портфоліо — http://extensions.joomla.org/component/option,com_mtree/task,listcats/cat_id,1869/Itemid,35/
  • Багатомовність: Joom!Fish — http://www.joomfish.net/downloads/

Сайти спільноти та інструменти розробника

  • JoomlaCode — http://joomlacode.org
  • Російськомовний ресурс — http://joomla.ru
  • Каталог розширень — http://extensions.joomla.org/
  • Портал про Joomla — joomlaportal.ru
  • Навчальні матеріали — http://myjoomla.ru
  • Україномовний ресурс — http://joomla-ua.org
  • Розширення Joomla — http://www.joomla-extensions.ru
  • Інструменти розробника — http://design4free.org

Як перевіряти розширення для свого проєкту

Почніть з офіційного Joomla Extensions Directory: у каталозі є добірки за сумісними версіями Joomla та сторінки конкретних розширень. Зіставте їх із версією свого сайту й вимогами розробника компонента. Однієї згадки назви в добірці 2008 року недостатньо для вибору пакета до нового проєкту.

субота, 5 квітня 2008 р.

Безплатні аналоги комерційних програм: збережена закладка

Знайшов непогану статтю про безплатні аналоги комерційних програм і 5 квітня 2008 року залишив собі цю закладку.

Адреса статті з моєї добірки

http://lithium.opennet.ru/articles/analogs/analogs.html

Під час вибору заміни перевіряйте потрібні функції, сумісність документів та ліцензію конкретної програми. Наявність безплатного аналога сама по собі не означає повної відповідності можливостей.

четвер, 3 квітня 2008 р.

Перші результати просування сайту Sportlife: нотатка 2008 року

У березні 2008 року ми створили й запустили сайт спортивного клубу Sportlife за адресою sportlife.net.ua. Стартували приблизно 17 березня — на момент цієї нотатки сайту було лише кілька тижнів.

Перші відвідувачі після запуску

Після створення сайту попрацювали над SEO: заголовками, ключовими словами та іншими елементами сторінок. На початку квітня я фіксував 25–30 унікальних відвідувачів на день. Для такого молодого сайту це здавалося непоганим початком: він ще тільки з’являвся в пошуковиках і набирав видимість.

Що планували робити далі

На цьому зупинятися не хотілося. Планували підвищувати цитованість і відвідуваність, поширюючи інформацію через форуми, дошки оголошень, гостьові книги та блоги.

Хотілося перевірити, чи вдасться вийти на 100–150 відвідувачів на день і зробити сайт першим за запитом Sportlife. Я збирався через кілька тижнів повернутися до теми й написати про результати. Ці числа були наступною метою, а зафіксованим на той момент результатом лишалися 25–30 унікальних відвідувачів на день.

Розміщення посилань і правила пошуку

Для сучасної роботи важливий спосіб поширення інформації: правила Google щодо спаму відносять до маніпулятивних практик, зокрема, форумні коментарі з оптимізованими посиланнями. Отже, згаданий план 2008 року не варто відтворювати як масове розміщення SEO-посилань.

Виборчі обіцянки, тарифи та соціальні виплати: моя критика у квітні 2008 року

У квітні 2008 року мене обурювала перспектива повернення Леоніда Черновецького до керівництва Києвом. У нотатці я пов’язував це зі сприйняттям тарифів, соціальних виплат і передвиборчих обіцянок. Це була моя політична оцінка.

На що я посилався

У початковому записі є два посилання Podrobnosti: матеріал від 2 квітня 2008 року про вибори і матеріал від 3 квітня про місцеві події. Повних текстів цих публікацій та документів про витрати кампанії в дописі немає.

Що саме викликало заперечення

Я вважав, що виборці швидко забувають непопулярні рішення й краще пам’ятають недавні доплати. У старому тексті наведено збільшення квартплати у 2,5 раза, заяву про рекламні витрати не більш як мільйон і згадку про 600 тисяч отримувачів допомоги. Джерел розрахунку цих чисел у самому записі не розкрито, тому вони не подаються тут як незалежно перевірена статистика.

Моє питання полягало в тому, чи не перекриває короткочасна вигода для частини мешканців довгострокових витрат для міста та інших платників. Таке питання потребує бюджету, тарифних рішень, критеріїв виплат і даних про їх фактичне виконання.

Чого нотатка не доводить

У початковій версії я робив категоричні висновки про розкрадання, відмивання грошей і купівлю голосів. Наведених у записі спостережень за рекламою та соціальними виплатами недостатньо, щоб установити такі правопорушення. Емоційний заголовок не замінює доказів або результату розслідування.

Що залишається предметом публічної критики

Політика можна й потрібно оцінювати за виконанням обіцянок, прозорістю витрат і наслідками рішень. Мій заклик у цій історичній нотатці — пам’ятати попередній досвід, перевіряти цифри та зіставляти обіцянки з документами. Політичне неприйняття кандидата залишається оцінкою автора, а не встановленням його винуватості.

Блоги, форуми та свобода слова: моя реакція у квітні 2008 року

У квітні 2008 року я звернув увагу на повідомлення про дії правоохоронців, пов’язані з висловлюваннями в інтернеті. У початковому дописі було збережено таке посилання: новина Podrobnosti від 2 квітня 2008 року, № 510704.

Моя реакція була емоційною: невже вже небезпечно висловлюватися і в блогах та на форумах? Тоді я сприймав інтернет як простір, де можна говорити відверто, і ставив питання, чи не є такий випадок тиском на свободу слова.

Це запитання й оцінка з моєї тодішньої нотатки. Повного тексту новини, опису провадження та документів у самому дописі немає. Тому він не встановлює обставин конкретної справи та не доводить загального висновку про всі висловлювання в мережі.

Зміст мого занепокоєння залишається зрозумілим: публічна дискусія потребує можливості ставити незручні запитання, а оцінювати конкретний випадок потрібно за його перевіреними обставинами.

субота, 29 березня 2008 р.

«Корпорація» 1.0.5.0: анонс змін меню, доступу та звітів у 2008 році

Наприкінці березня 2008 року ми підготували суттєве оновлення «Корпорації» — версію 1.0.5.0. Зміни зачепили бази метаданих, систему доступу та інтерфейс. Цифри у версії в нас змінювалися нечасто, тож цього разу для нового номера був привід :)

Вихід оновлення планували на понеділок, 31 березня 2008 року.

Меню, користувачі та ролі

Головне меню перенесли з верхньої частини програми в окреме вікно й подали у вигляді дерева. Замість усіх пунктів одразу користувач мав бачити лише ті, що відповідали придбаним модулям і його правам.

Такий самий принцип застосували в менеджері звітів: доступний перелік залежав і від ліцензійного складу, і від прав користувача. Це дозволяло обмежувати доступ до окремих звітів.

Окремо попрацювали над створенням користувачів та ролей. Попри дворівневу систему доступу, прагнули максимально автоматизувати налаштування й зробити інтерфейс простішим. Сподівався, що користувачам ці зміни сподобаються.

FastReport 4 та аналітичні куби FastCube

Ще кілька важливих змін стосувалися звітності. У цій версії перейшли на побудовник звітів FastReport 4 і додали новий тип аналітичних кубів — FastCube.

У кубах можна було налаштовувати виміри, їхній формат і кольори, задавати обчислення та передавати результат у FastReport 4 для подальшої побудови звіту. Хотілося дати користувачеві більше свободи в тому, який вигляд матиме потрібний йому звіт.

Порівняно зі старим варіантом кубів новий здавався мені зручнішим та інтуїтивнішим у роботі.

Зміна пароля адміністратора

Серед важливих виправлень була можливість змінювати пароль SYSDBA. Тоді я окремо радив не залишати широко відомий типовий пароль masterkey.

У довіднику Firebird 2.0 і 2.1 також пояснено: спосіб початкового встановлення пароля залежав від версії та середовища, а відомий типовий пароль потрібно було змінити, особливо за мережевого доступу до сервера.

Зв’язок із K2: WhatsApp: +380679016322.

Чому я тоді перейшов із Firefox на Opera

Довго я користувався Firefox та Internet Explorer, але в березні 2008 року повернувся до Opera й поставив її браузером за замовчуванням. До цього підштовхнули кілька повсякденних незручностей у моїй тодішній конфігурації.

Пам’ять і стабільність Firefox

Я почав помічати, що Firefox сильно навантажував систему: в окремих моїх сеансах він займав до 500 МБ оперативної пам’яті. Найпомітніші проблеми зі стабільністю виникали під час негараздів із мережею та роботи з поштою Gmail.

Куди потрапляли завантаження

Ще одна незручність — усі завантажені файли опинялися в одному каталозі. Потім забуваєш, що це за файли, і просто видаляєш їх :) Саме такий порядок роботи мені не підходив.

Чим тоді сподобалася Opera

Після переходу на Opera я знову згадав, як швидко вона працює і як зручно в ній завантажувати файли. За моїми тодішніми враженнями, браузер став кращим, ніж я пам’ятав, — тому й зробив його основним.

Йдеться про мій досвід 2008 року: номерів збірок, налаштувань і порівняльних вимірювань я в нотатці не навів. Спостереження про 500 МБ стосується моїх сеансів Firefox, а оцінка швидкості Opera — особистого враження.

Svitonline у 2008 році: підключення, тариф і швидкість Ethernet

Другий день користуюся новою лінією Svitonline. Після «Волі» та «Ого» від «Укртелекому» різниця для мене — як небо і земля. Найперше сподобалося, як просто вдалося підключитися. Ось що я помітив у березні 2008 року.

Підключення та обладнання

За підключення й прокладання лінії я не платив. У квартиру завели близько 20 метрів звичайного мережевого кабелю. Запасу вистачало, щоб перенести точку підключення до іншої кімнати. Для моїх ліній «Волі» та «Ого» було потрібне додаткове обладнання, а кабель Svitonline я підключив до наявного комутатора. У моїй конфігурації для доступу з локальної мережі не довелося тримати окремий комп’ютер увімкненим цілодобово.

Тариф 100 Мбіт/с і гігабіт на порту

В описі безлімітного пакета, який я тоді розглядав, ішлося про 100 Мбіт/с за 200 грн на місяць. Комутатор тим часом показав 1 Гбіт/с. Цифра мене здивувала, але вона характеризувала швидкість з’єднання між двома Ethernet-портами. Щоб виміряти швидкість доступу до інтернету, потрібно перевірити передавання даних до віддаленого сервера. Показання порту не підтверджують гігабітного тарифу чи окремого гігабіта для кожного комп’ютера.

Оплата та облік трафіку

Спершу незручною видалася оплата. Я знав про оплату через банк «Аваль», картки поповнення, Portmone та SMS. Згодом дізнався, що можна платити й через Ощадбанк, хоча мене непокоїло, чи вчасно зарахують кошти.

Помітив і дивину в обліку трафіку. Напередодні завантажив кілька гігабайтів, а лічильник показував близько 300 МБ. Можливо, дані ще не встигли оновитися. На безлімітному пакеті для мене ця розбіжність нічого не змінювала.

Маючи три лінії, на той момент я вирішив залишити Svitonline основною. Інші планував перевести в резерв або відключити.

субота, 22 березня 2008 р.

«Корпорація-CMS»: задум власної системи керування сайтами у 2008 році

Ми написали чимало вебпроєктів на сторонніх системах і, гадаю, ще не раз до них повернемося. Але для багатьох наших завдань можливостей наявних CMS не вистачало. Тому в березні 2008 року вирішили взятися за власну систему керування сайтами — «Корпорація-CMS».

Яку основу ми планували

Насамперед хотіли отримати систему, яку можна швидко розширювати й налаштовувати під потреби конкретного проєкту. У задумі були:

  • компонентна архітектура та об’єктно-орієнтований підхід;
  • можливість візуального програмування в CMS;
  • побудова взаємодії на Ajax і висока швидкість роботи;
  • інтеграція з нашою тодішньою системою «Корпорація»;
  • інтеграція з 1С.

Модулі та повсякденна робота із сайтами

Для базового набору модулів обрали блог, форум та інтернет-магазин. Також планували:

  • засоби пошукової оптимізації;
  • автоматичне оновлення системи через інтернет і в офлайн-режимі;
  • привабливі шаблони з гнучкою шириною, щоб макет міг розтягуватися;
  • надсилання пошти з авторизацією;
  • широкі можливості імпорту й експорту даних;
  • подальше розширення та індивідуальне налаштування системи.

Такими були наші орієнтири для власної CMS на початку роботи над нею.

Зв’язок із командою K2: WhatsApp: +380679016322.

пʼятниця, 21 березня 2008 р.

Пошта з PHP через SMTP-авторизацію: старий приклад XAMPP і sendmail

У 2008 році я розглядав, як налаштувати надсилання пошти з CMS через mail() з авторизацією на зовнішньому поштовому сервері.

Нижче збережено вихідний приклад для старого середовища XAMPP у Windows із програмою fake sendmail. Назви серверів, адреси та mypassword є значеннями прикладу, а не налаштуваннями для вашої інсталяції.

Початкові фрагменти конфігурації

PHP.INI

[mail function]
; For Win32 only.
SMTP = smtp.fashionscouture.com
smtp_port = 25

; For Win32 only.
;sendmail_from = pcplanet@sbcglobal.net

; For Unix only. You may supply arguments as well (default: "sendmail -t -i").
sendmail_path = "C:\apachefriends\xampp\sendmail\sendmail.exe -t"

; Force the addition of the specified parameters to be passed as extra parameters
; to the sendmail binary. These parameters will always replace the value of
; the 5th parameter to mail(), even in safe mode.
;mail.force_extra_parameters = 



SENDMAIL:

; configuration for fake sendmail

[sendmail]

; you must change mail.mydomain.com to your smtp server

smtp_server=smtp.fashionscouture.com

; the default domain for this server will be read from the registry
; this will be appended to email addresses when one isn't provided
; if you want to override the value in the registry, uncomment and modify

;default_domain=local

; log smtp errors to error.log (defaults to same directory as sendmail.exe)
; uncomment to enable logging

;error_logfile=error.log

; create debug log as debug.log (defaults to same directory as sendmail.exe)
; uncomment to enable debugging

;debug_logfile=debug.log

; if your smtp server requires authentication, modify the following two lines

auth_username=me@fashionscouture.com
auth_password=mypassword

; if your smtp server uses pop3 before smtp authentication, modify the
; following three lines

;pop3_server=
;pop3_username=
;pop3_password=

; to force the sender to always be the following email address, uncomment and
; populate with a valid email address. this will only affect the "MAIL FROM"
; command, it won't modify the "From: " header of the message content

force_sender=me@fashionscouture.com

; sendmail will use your hostname and your default_domain in the ehlo/helo
; smtp greeting. you can manually set the ehlo/helo name if required

;hostname=localhost

Як читати цей приклад сьогодні

За офіційною документацією PHP, SMTP і smtp_port стосуються прямого SMTP-надсилання у Windows. Якщо задано sendmail_path, PHP виконує вказану команду, а параметри прямого SMTP ігноруються.

Авторизацію в цьому прикладі виконує зовнішня програма sendmail.exe. Самі лише SMTP і smtp_port не налаштовують SMTP AUTH. Для сучасного підключення також потрібно перевірити підтримуваний сервером спосіб авторизації та захист з'єднання.

Безпека залежить від усієї поштової конфігурації, обмеження доступу й роботи застосунку, а не тільки від одного параметра.

Схожі соціальні мережі: роздуми про поділ аудиторії у 2008 році

Після успіху «Однокласників» я почав помічати дедалі більше проєктів зі схожою ідеєю. У березні 2008 року бачив рекламу такого сервісу для українців, а в Mail.ru з’явилася бета-версія пошуку однокласників.

Її адресу тоді занотував так: http://my.mail.ru/cgi-bin/my/school_search/?from_commercial=6.

У чому я бачив проблему

Мене непокоїв поділ аудиторії між кількома майданчиками. Цінність такого сервісу я бачив насамперед у спільному місці, де можна знайти знайомих і поспілкуватися з ними. Якщо люди розійдуться по різних мережах, чи не стане пошук менш зручним?

На мою тодішню думку, замість єдиного середовища для пошуку однокласників могли залишитися окремі майданчики для спілкування — ще один різновид форумів. Саме тому поява схожих проєктів здавалася мені загрозою для інтересу до цієї ідеї загалом.

Вебпроєкти RS: Sport Life та Н.Транс у портфоліо 2008 року

Виклав посилання на дві нові веброботи нашої команди.

Sport Life

Адреса проєкту в березні 2008 року: http://sportlife.net.ua/.

Клуб Sport Life на Петрівці тоді представляли як перший у мережі фітнес-клубів, яку планували побудувати в Києві протягом наступних двох років.

Ідея мережевої клубної картки полягала в тому, щоб вона діяла в будь-якому клубі мережі. Таку можливість пропонували і приватним, і корпоративним клієнтам: працівники однієї компанії могли жити в різних районах міста й обирати зручний для себе клуб.

Н.Транс

http://n-trans.kiev.ua — сайт компанії Н.Транс, яка займалася продажем косметики для волосся.

У черзі залишалося ще приблизно п’ять–сім проєктів. Планував викласти їх у портфоліо, щойно допрацюємо.

четвер, 20 березня 2008 р.

Ліцензії Microsoft і безпека: що насправді купує підприємство

У березні 2008 року я прочитав новину Finance.ua про ліцензії Microsoft Windows і Office. Видання посилалося на дослідження IDC, за яким 54% українських підприємств користувалися неліцензійними версіями цих програм. Цифра звучала переконливо, але відповідала на питання про ліцензування. Мене цікавило інше. Якщо компанія витратила гроші на ліцензії, що вона отримала для безпеки своїх робочих місць?

Що купує підприємство разом із ліцензією

Ліцензія визначає умови використання програми. За захист робочого місця відповідає те, звідки взяли інсталятор, чи отримує система оновлення, з якими правами працюють програми і як відновлюються дані після збою. Саме ці речі варто вписати в кошторис поруч із ціною ліцензії. Якщо весь бюджет пішов на закупівлю, а на налаштування, резервне копіювання й супровід коштів не лишилося, на рахунку все виглядатиме краще, ніж на робочому столі.

Відчуття, що одна копія працює швидше за іншу, варто перевіряти на однакових умовах. На час запуску впливають редакція програми, драйвери, фонові служби, налаштування й характеристики комп’ютера. Щоб порівняння щось доводило, запустіть ту саму задачу на однаковому обладнанні й зафіксуйте версії та виміри. Опитування про ліцензії таких даних не містило.

Права користувача й ціна важкої системи

У 2008 році мене дратувало, скільки ресурсів забирало звичне робоче середовище і скільки програм хотіли працювати з правами адміністратора. Тут важливо розрізняти версії Windows. У Vista вже був User Account Control, який давав змогу виконувати повсякденні дії зі звичайними правами та окремо підтверджувати їх підвищення. Для адміністратора практичне питання полягало в тому, які старі програми справді потребують привілеїв і що зламається, якщо запускати їх зі звичайного облікового запису.

Так само варто перевіряти вимоги до заліза. Якщо комп’ютер потрібний для пошти, документів і доступу до обліку, дайте йому саме ці задачі й виміряйте час роботи. Потім порівняйте витрати на нове обладнання, підтримку, налаштування захисту та час співробітників. Одна назва платформи цих витрат не пояснює.

Навіщо я пропонував Linux і віртуальну машину

Моя пропозиція була проста. Якщо пошта, документи та основні сервіси працюють у браузері, перевірте Linux на кількох робочих місцях. Windows можна залишити у віртуальній машині для окремої програми, яка потрібна для сумісності. Під час пілоту відкрийте типові документи, перевірте друк, експорт даних і доступ до внутрішніх сервісів. З’ясуйте, хто супроводжуватиме обидва середовища та як користувач повернеться до роботи, якщо одне з них дасть збій.

Посібник NIST з безпеки віртуалізації, опублікований у 2011 році, описує ризики й засоби захисту віртуального середовища. Віртуальна машина теж потребує оновлень і контролю доступу. Якщо старий застосунок запускається лише в непідтримуваній системі, обмежте її доступ до мережі й даних та перевірте, як відновити середовище з копії. Підтримка Windows Vista завершилася у квітні 2017 року.

Яке питання варто поставити перед закупівлею

Мене в цій історії цікавив вибір платформи на роки. Чи можемо ми забрати свої документи й дані у придатному для перенесення форматі? Чи відкриє їх інша програма? Чи збережеться робота, якщо постачальник припинить підтримку? Це стосується і підприємств, і державних установ. Я б попросив показати таку перевірку на наших даних, перш ніж обговорювати ціну та знижку.

середа, 19 березня 2008 р.

Delphi for PHP і VCL for PHP: історична добірка прикладів

На сайті CodeGear знайшов інформацію про цілий портал відкритих проєктів для Delphi for PHP. Прикладів для цього нового на той час інструмента виявилося чимало — є з чого почати знайомство!

Адреса порталу VCL for PHP, яку я занотував у березні 2008 року: http://www.qadram.com/vcl4php/.

Тоді ж звернув увагу й на ціну Delphi for PHP: при прямій купівлі він коштував 250 доларів.

Долар і євро 19 березня 2008 року: нотатка за валютними графіками

19 березня 2008 року я порівнював готівкові графіки долара та євро до гривні на Finance.ua. За моїм тодішнім спостереженням, євро перестав зростати й навіть трохи знизився, тоді як зміна долара здалася мені різкішою — у нотатці я назвав її «обвалом».

У тексті збережено обидві адреси: графік долара та графік євро. Числових значень або копій самих часових рядів у дописі немає.

Тоді я припустив, що це може означати зміну ставлення керівництва країни до прив’язки до долара. Це було саме моє припущення: рух двох графіків сам по собі не встановлює намірів посадовців чи причин валютної політики.

Для точного повторення порівняння потрібні той самий проміжок часу, вид котирування й джерело даних. Окреме котирування банку або офіційний курс НБУ не можна автоматично підставляти замість тих готівкових графіків. Тому тут збережено спостереження автора та його межі, без вигаданих чисел і відновлених з пам’яті кривих.

пʼятниця, 7 березня 2008 р.

VMware Server в Ubuntu 7.04: історичні команди встановлення

У нотатці про Ubuntu 7.04 Feisty Fawn я зберіг спосіб установлення VMware Server через тодішній комерційний репозиторій Canonical.

Репозиторій для Feisty Fawn

У файл /etc/apt/sources.list пропонувалося додати:

deb http://archive.canonical.com/ feisty-commercial main

Оновлення списку та встановлення

Після цього виконували:

sudo aptitude update
sudo aptitude install vmware-server

Історичне джерело: http://linux.xlibs.net/2007/05/01/howto-install-vmware-server-on-ubuntu-feisty-fawn/.

Ці команди належать до конкретного випуску й старого продукту. Ubuntu офіційно завершила підтримку 7.04 19 жовтня 2008 року; додавання feisty-commercial не є інструкцією для сучасного сервера. Повідомлення Ubuntu про завершення підтримки.

Для чого використовувати віртуальні машини: досвід із VMware

У 2008 році мій інтерес до VMware посилила публікація про продуктивність Microsoft Exchange у віртуалізованому середовищі. Точного джерела й параметрів того тесту в нотатці не збережено, тому його результат не можна відтворити або поширити на інші навантаження. Натомість практичні завдання, для яких мене цікавили віртуальні машини, цілком конкретні.

Розподіл навантаження на одному комп’ютері

Кілька гостьових систем дають змогу розмістити різні середовища на спільному обладнанні. Для мене це було особливо цікаво з поширенням багатоядерних робочих станцій.

Втім, кілька ядер в одному процесорі й кілька фізичних процесорів — різні конфігурації. Сама кількість віртуальних машин також не гарантує прискорення: їм доводиться ділити процесорний час, пам’ять і диски, а результат залежить від конкретного навантаження.

Розділення систем і наслідків збою

Окреме середовище допомагає відділити гостьову систему від основної. Збій одного гостя не обов’язково порушує роботу інших, але це не абсолютний захист хоста від шкідливого коду. Спільні каталоги, мережеві зв’язки й вразливості гіпервізора можуть перетнути очікувані межі ізоляції.

Linux для основної роботи, Windows для потрібних застосунків

Мене приваблювала можливість працювати переважно в Linux, а Windows залишити для спеціалізованих програм, створених саме для неї. Для такої програми можна підготувати гостьову Windows замість окремого фізичного комп’ютера. Потрібно лише перевірити її вимоги, роботу у віртуальному середовищі та умови використання.

Збереження складної конфігурації розробника

Налаштування Delphi з усіма потрібними компонентами могло забирати в мене один-два дні. І навіть після цього час від часу доводилося щось «підкручувати». Повторювати всю роботу після перевстановлення ОС було прикро.

Ідея з віртуальною машиною полягала в тому, щоб підготувати середовище один раз, а потім переносити його копію разом із програмами й налаштуваннями. Після перенесення все одно потрібно перевірити сумісність середовища та право використовувати встановлені програми.

Перевірка програми в різних ОС

Розробнику буває потрібна система, якої вже немає на його основному комп’ютері. У моєму тодішньому прикладі це була Windows 98: для перевірки поведінки програми можна було підняти окрему віртуальну машину, не переводячи весь робочий комп’ютер на стару ОС.

Принципи розподілу ресурсів, ізоляції та ризики спільних ресурсів докладніше розглянуто в NIST SP 800-125. Для вибору віртуалізації корисно спочатку визначити завдання — тестування, сумісність чи повторне використання середовища — а швидкодію перевіряти на власному навантаженні.

понеділок, 3 березня 2008 р.

Після перенесення сервера: труднощі з доменами та glue-записами

Ох і намучився я з цим перенесенням! У березні 2008 року після перенесення сервера частина доменів працювала нестабільно. В адміністративних панелях реєстраторів я бачив правильні IP-адреси, але фактична робота доменів не відповідала очікуванням.

У панелі правильно, а домен працює нестабільно

Під час перевірки я виявив, що glue-запис не оновився так, як планувалося. Це позначалося і на доменах, які використовували пов’язані сервери імен. Тоді я пов’язував розбіжність із роботою програмного забезпечення реєстраторів, однак технічних журналів для встановлення точної причини не навів.

Два тижні перебоїв і втрата відвідуваності

За моїм спостереженням, перебої тривали приблизно два тижні, а відвідуваність сайту помітно знизилася. Після усунення проблем належало відновлювати аудиторію.

Цей випадок показав мені, що після міграції недостатньо перевірити лише значення в панелі: потрібно звірити фактичний результат роботи доменів.

Зростання євро: коротка валютна нотатка березня 2008 року

У березні 2008 року я звернув увагу на зростання євро на готівковому графіку Finance.ua: посилання, збережене в початковому дописі.

Тоді мені здавалося, що цей рух підтверджує мої попередні припущення. Однак у короткій нотатці не вказано ані періоду порівняння, ані числових значень, ані адреси попереднього прогнозу. Тому за самим цим записом неможливо перевірити точність прогнозу.

Збережений зміст допису — моя реакція на побачений графік. Це не відновлений часовий ряд і не прогноз подальшого курсу. Щоб перевірити старе припущення, потрібні його точне формулювання, дата та дані того самого виду котирування.

неділя, 2 березня 2008 р.

Сайт доступний не звідусіль: що я перевіряв після перенесення сервера

Після перенесення сервера в березні 2008 року виник цілий ряд проблем: з одних регіонів сайти відкривалися, а з інших — ні. Перевірки лише зі свого комп’ютера було замало, тож я почав шукати зовнішні точки перевірки.

Доступність і час відповіді

Знайшов HostTracker — http://host-tracker.com. Тоді мене зацікавила можливість указати адресу сайту й побачити доступність та швидкість відповіді з різних серверів.

Сучасний сайт HostTracker також описує перевірки з різних географічних точок і показ часу відповіді. Це допомагає порівнювати результати за місцем перевірки, а не покладатися на одне успішне відкриття сторінки.

DNS-зона та інші мережеві перевірки

Окремо я зберіг ще дві адреси:

  • http://www.zonecheck.fr/demo/ — інструмент перевірки DNS-зони.
  • http://www.find-ip-address.org/ip-tools.php — добірка перевірок ping, IP-адрес та електронних адрес.

Так я розділяв задачу на кілька перевірок: як працює доменна зона, чи відповідає сервер і чи відкривається сам сайт. Результат залежить від конкретної точки та способу перевірки. Успішна відповідь одного вузла ще не пояснює, що відбувається з доступом з інших регіонів.

пʼятниця, 29 лютого 2008 р.

Гривня, долар і євро: що показали валютні прогнози 2008 року

Наприкінці лютого 2008 року я запитував себе, у чому тримати гроші: у доларах, євро чи гривнях? Ще недавно долар здавався багатьом очевидним вибором. Тепер на тлі фінансової кризи він уже не видавався таким надійним. Заклик підтримати гривню теж звучав зрозуміло, але я хотів знати, що це означає для людини, яка відкладає на покупку чи збирається брати кредит.

Чому долар став міжнародною валютою

Я пов’язував поширення долара з повоєнною відбудовою Європи. Офіційна історія Плану Маршалла описує його як програму допомоги європейським країнам після Другої світової війни. Вона не підтверджує мою тодішню гіпотезу, що план створили, щоб вивести з обігу надлишкові долари в США. Важливим був і ширший механізм: за Бреттон-Вудської системи інші валюти мали встановлені паритети до долара, а долар був пов’язаний із золотом. Це допомагає зрозуміти, чому його широко використовували для розрахунків і в резервах.

Чому на початку 2008 року я чекав ослаблення долара

Євро вже став реальною альтернативою. Його запровадили в 1999 році, а готівка з’явилася в 2002-му. Мені здавалося, що щораз більше компаній розраховуватимуться в євро, а частка долара зменшуватиметься. У той час я також намагався пов’язати валютні коливання з війнами в Югославії та Іраку. Самі зміни курсу не встановлюють мотивів військових рішень. Щодо фінансової кризи є простежуваний ланцюг: історія ФРС описує спад на ринку житла, збитки за іпотечними активами у 2007 році та посилення фінансової кризи восени 2008-го.

Мій висновок тоді був значно категоричнішим, ніж дозволяли факти. Євро став другою великою резервною валютою, але сам факт його появи не означав, що долар зник із європейських чи азійських розрахунків. У датованому огляді ФРС за 2024 рік долар і євро залишалися двома найбільшими складовими розкритих офіційних валютних резервів.

Два сценарії, які я розглядав

  1. США підтримуватимуть довіру до долара. Я побоювався, що спроба утримати його роль під час кризи посилить тиск на бюджет і сповільнить економіку. Водночас державний борг, обмінний курс і темп економічного зростання не змінюються за одним правилом. З розміру боргу самого по собі не випливає дефолт.
  2. Долар різко втратить вартість. Я припускав, що частину втрат понесуть іноземні власники доларових активів. Ослаблення долара справді може зменшити вартість активу в іншій валюті, але номінальна сума доларового боргу від цього не зникає. У 2008 році я навіть уявляв випуск нової валюти й обмін один до одного. Це був мій сценарій, який не справдився.

Гривня, євро й підсумок 2008 року

Для України я тоді розглядав ідею більшої орієнтації гривні на євро. Мені здавалося, що так було б простіше працювати з європейськими партнерами. Тут важливо відокремити валюту договору від політики обмінного курсу. Так само вступ до ЄС і перехід на євро є окремими етапами: Єврокомісія описує умови вступу до єврозони, серед яких економічні та правові критерії зближення.

Підсумок року показав, чому початковий прогноз був занадто прямолінійним. За річним звітом НБУ, у 2008 році долар зміцнився до євро на 8,6%. Гривня ослабла до обох валют, особливо наприкінці року. Для українського позичальника вирішальним був курс до гривні, навіть якщо він стежив насамперед за парою євро й долар.

Що я тепер перевірив би перед депозитом або кредитом

Тоді я віддавав перевагу євро для довгострокових заощаджень, гривні для найближчих витрат і навіть припускав, що доларовий кредит стане легше повернути. Події 2008 року показали слабке місце цієї поради: людина з доходом у гривнях і боргом у доларах мусить купувати долари за курсом на день платежу. Саме розбіжність між валютою доходу й валютою боргу описала Європейська рада із системних ризиків у рекомендаціях щодо валютного кредитування.

Проста перевірка: якщо платіж становить 100 доларів, а долар дорожчає на 20% до гривні, на той самий платіж потрібно на 20% більше гривень, якщо решта умов незмінні. Для депозиту я б так само спочатку визначив, у якій валюті й коли заплановано витрати, а потім порівняв ставку, витрати на обмін і наслідки руху курсу в обидва боки. Питання, яке я поставив у лютому 2008 року, лишається доречним. Відповідь залежить від майбутнього платежу й того, як сильно його вартість може змінитися.

четвер, 28 лютого 2008 р.

Outlook Express і пошта Google: моя інструкція 2008 року

Часто доводилося налаштовувати корпоративну пошту Google, тому у 2008 році я підготував окрему інструкцію для Outlook Express.

Документ із налаштуваннями

Тоді я розмістив її за адресою: http://nerusoft.com/downloads/instructions/instruction_google.doc. Сам допис був коротким повідомленням про цей файл і не містив покрокового налаштування.

Що змінилося у вході до корпоративної пошти

З 1 травня 2025 року Google Workspace припинив підтримку менш захищених застосунків, які входили зі звичайним іменем користувача та паролем облікового запису. Остаточну дату Google зафіксував у оновленні оголошення від 29 квітня 2025 року.

Для нового налаштування поштового клієнта слід використовувати підтримуваний вхід через Google з OAuth. Варіанти переходу для різних клієнтів і пристроїв наведено в довідці адміністратора Google Workspace. Старі параметри Outlook Express із документа 2008 року не визначають спосіб авторизації для сучасного корпоративного облікового запису.

субота, 23 лютого 2008 р.

Як я підключав ADSL «Ого!» від Укртелекому у 2008 році

У мене нарешті все запрацювало. Після підключення «Ого!» від Укртелекому записав, що забрало найбільше часу, як я налаштував домашню мережу та чому залишив другу лінію про запас.

Скільки тривало підключення

Заявку подав через інтернет. За десять днів мені зателефонували з нашої АТС. Оформлення документів і оплата забрали ще близько чотирьох годин. Після цього я без поспіху налаштовував доступ протягом тижня. Якби підключався знову за тих самих умов, заклав би час і на оформлення, і на перевірку мережі.

Модем Callisto 921+ і домашня мережа

Провайдер видав мені Callisto 921+. У цього модема були режими моста й маршрутизатора, а налаштування відкривалися у вебінтерфейсі. Мені було зручно взяти модель, з якою працював сам провайдер: можна було одразу запитати, як налаштувати її для одного комп’ютера чи для всієї мережі.

У мене вже була локальна мережа, тож я обрав режим маршрутизатора. Модем сам працював шлюзом для домашніх пристроїв, і окремий комп’ютер не потрібно було залишати ввімкненим.

Тариф, підтримка й резервна лінія

Із доступних мені тоді тарифів я радив 512/512 кбіт/с. Вибір, звісно, залежав і від товщини гаманця. З телефоном підтримки вийшла кумедна історія: автовідповідач пропонував натиснути «0», а після натискання казав, що номер набрано неправильно. Тоді виручали ICQ й електронна пошта.

«Ого!» я залишив основною лінією, а найдешевший пакет «Волі» — резервною. У 2008 році разом вони обходилися мені менш як у 150 грн, приблизно в межах вартості тодішнього пакета «Велетень» від «Волі». Коли одна лінія давала збій, друга давала змогу й далі працювати й написати в підтримку.

Що робити, якщо в слухавці чути шум

На моїй телефонній лінії без фільтра в слухавці було чути шум. У комплекті був один фільтр, тому я радив радіотелефон із кількома слухавками та однією базою. Якщо під’єднуєте кілька окремих телефонів до лінії ADSL зі звичайними розетками, мікрофільтр потрібен на кожній задіяній розетці, якщо сигнал не розділено окремим сплітером.

пʼятниця, 22 лютого 2008 р.

«ОГО!» чи «Воля»: як я обирав домашній інтернет у 2008 році

Що краще, 30 ГБ на місяць чи безліміт зі скромнішою заявленою швидкістю? У лютому 2008 року я порівнював домашні тарифи «Волі» й «Укртелекому». Для мене відповідь була проста: я обрав би безлімітний «ОГО! – 512». Ось що тоді визначило мій вибір.

Абонплата й ліміт трафіку

Я порівнював 150 грн за пакет із 30 ГБ та 100 грн за «ОГО! – 512». Різниця становила 50 грн, або третину від 150 грн. У початковій нотатці я назвав пакет на 30 ГБ «Велетнем». У таблиці тарифів у журналі «Домашній ПК» за березень 2007 року й у повідомленні «Волі» від 3 вересня 2008 року 30 000 МБ за 150 грн названо «Безмежжям», а «Велетень» мав 10 000 МБ за 100 грн. Це дані для окремої послуги доступу до інтернету, без пакета телебачення.

Заявлена швидкість і мій досвід

За повідомленням ITC.ua від 19 грудня 2007 року, тариф «ОГО! – 512» передбачав до 512 кбіт/с в обох напрямках і трафік без ліміту. Для пакета «Волі» я тоді записав заявлені 2 Мбіт/с на приймання і 256 кбіт/с на передавання. Під час користування мене турбувало те, що передавання часом різко сповільнювалося.

У нотатці я записав найнижчу швидкість як «1-3 КБит/сек», а обидва інші показники — «512-1 МБит/с» і «128КБит/сек» — підписав як швидкість передавання. У записі немає методики вимірювання, тож відновити точний результат і зіставити фактичні швидкості обох ліній неможливо. Це спостереження з мого підключення.

Чому я обрав би безліміт

Тоді 30 ГБ здавалися чималим обсягом, але кілька завантажень розміром із DVD могли забрати помітну частину місячного ліміту. Тому в цьому порівнянні для мене важили нижча абонплата, відсутність ліміту й передбачувана швидкість передавання. Заявлена пікова швидкість завантаження була лише одним із критеріїв.

Як ми перенесли сервер до U’tel і перейшли на інтернет Укртелекому

У лютому 2008 року ми майже одночасно змінили двох постачальників. Сервер переїхав із HostBizUa до дата-центру U’tel, а основну інтернет-лінію «Волі» замінив Укртелеком. Часу минуло небагато, тож це перші враження. Проте вже було видно, де переїзд пройшов легше, ніж я сподівався, а де довелося повозитися.

Переїзд сервера до U’tel

Для розміщення сервера треба було підписати чимало паперів. На щастя, менеджери U’tel заповнили майже все самі. Мені залишилося вписати конфігурацію машини й поставити підпис. Сервер привіз прямо до дата-центру, тож заодно роздивився стійки за склом. На вході видавали перепустку, а електронні замки обмежували доступ до приміщень.

Персонал зустрів привітно, і встановлення виявилося простішим, ніж я очікував. На все пішло не більше години. Більшу частину цього часу я сам налаштовував сервер, бо не зробив цього заздалегідь. Для робочої машини з багатьма доменами підготовка до переїзду могла б зекономити час на майданчику.

Статистика трафіку й повідомлення про збій

В U’tel мені сказали, що статистику сервера можна переглядати. Після мого запиту надіслали інструкцію. На попередньому майданчику мені відповіли, що такої статистики надати не можуть. Без неї я не знав, скільки трафіку споживав сервер і чи варто було міняти пакет.

Невдовзі технік U’tel сам зателефонував і попередив, що сервер тимчасово недоступний через аварію. Я навіть не встиг помітити перерву: за кілька хвилин перевірив, і все вже працювало. Для мене сам дзвінок був важливим, бо під час збоїв на попередньому майданчику мені було складно додзвонитися. За першими враженнями, переїзд виправдав зусилля.

Підключення інтернету від Укртелекому

Оформлення й оплата забрали близько чотирьох годин. Коли взявся налаштовувати обладнання, з’ясувалося, що лінію ще не активували. Підключили її за кілька днів, після вихідних.

Через телефонне меню зв’язатися з підтримкою не виходило, тому я писав електронною поштою й через ICQ. У відповідь зі мною зв’язувалися й пояснювали налаштування. Модем довелося кілька разів скидати до заводських параметрів. Зрештою він запрацював у режимі маршрутизатора, і тримати окремий комп’ютер увімкненим як шлюз більше не було потрібно.

У підсумку я отримав безлімітний доступ за ціною, яка тоді мене влаштовувала. Про сам модем, резервну лінію й телефонні фільтри я докладніше написав у нотатці про підключення «Ого!».

середа, 20 лютого 2008 р.

Переїзд сервера до U’tel у 2008 році: підтримка, KVM і канал

У лютому 2008 року ми перевезли свій сервер із майданчика HostBizUa до дата-центру U’tel. Переїзд був важкий. Сервіси переносили поступово, і лише після цього я зміг підбити підсумки. Для мене головне питання було просте: коли сервер не відповідає вночі, хто допоможе його повернути до роботи?

Підтримка, живлення і доступ до консолі

На попередньому майданчику я звертався до підтримки електронною поштою в робочий час. У U’tel для нас був важливий цілодобовий телефонний контакт. Якщо операційна система зависла і мережевий доступ не працює, можливість зв’язатися з черговим або відкрити консоль важить більше, ніж зручність звичайної панелі.

На новому майданчику ми могли скористатися KVM, тобто окремим доступом до екрана й клавіатури сервера. Тогочасний опис проєкту дата-центру також згадує винесені консолі для клієнтського обладнання й дублювання відповідальних елементів живлення. Це пояснює, що варто перевіряти перед розміщенням: як під’єднується консоль, що станеться при відмові одного вводу та хто перевіряє резервне живлення під навантаженням.

Що змінювалося в умовах обслуговування

На новому майданчику я міг бачити, де встановлюють сервер, і отримувати статистику трафіку. Для мене також мало значення, коли виставляють рахунок. У тодішньому записі я порівнював попередню оплату з оплатою після надання послуги. На практиці до підписання договору варто з’ясувати і спосіб оплати, і коли зупиняють послугу в разі прострочення, і як її поновлюють.

Я запам’ятав, що після перегляду ціни пропозиції стали для нас зіставними. У нотатці за 2008 рік порівнював умови приблизно за 1000 грн: 100 Мбіт/с на отримання і 5 Мбіт/с на передавання в одній пропозиції та згадку про 1 Гбіт/с в іншій. Первинних тарифних листів у цьому записі немає. Тому я не можу сказати, чи гігабіт означав швидкість порту, чи гарантований канал до зовнішніх мереж. Такі числа має сенс зіставляти після перевірки напряму, маршруту й умов гарантії.

Що я б записав до акта переїзду

Питання про доступ до приміщення та комплектність обладнання залишилися для мене важливими. При переданні сервера я б записав серійний номер, склад дисків, комплектні кабелі та рейки, зробив фото й зазначив, хто може забрати обладнання. Це спрощує повернення сервера й дозволяє предметно розібрати розбіжності.

До фізичного переміщення я б перевірив резервну копію та погодив час зупинки, а після монтажу — живлення, консоль, мережу і доступність кожного сервісу. І вже потім закрив би стару послугу. Ми переїжджали передусім заради керованості. Хотілося знати, що станеться при збої і хто зможе допомогти, поки сервер недоступний.

субота, 16 лютого 2008 р.

Соціальна мережа та її аудиторія: мої враження у 2008 році

Спочатку ідея «Однокласників» не здалася мені особливо цікавою. Однак після користування сервісом і пошуку знайомих моє враження змінилося: цінність створювала велика кількість людей, яких уже можна було там знайти.

У нотатці лютого 2008 року я припускав, що подібний проєкт має сенс насамперед як спільне місце для пошуку та спілкування. Якщо аудиторія розділиться між багатьма схожими сервісами, знаходити знайомих може стати складніше.

Це тодішня авторська гіпотеза про поведінку аудиторії. Вона не доводить, що конкуренція завжди знижує інтерес до соціальних мереж або що для всіх користувачів обов’язково має існувати один сервіс.

пʼятниця, 8 лютого 2008 р.

Фон вебсторінки: чому не варто розраховувати лише на білий колір браузера

У лютому 2008 року я помітив проблему у відображенні нашого сайту: його вигляд залежав від установленого користувачем кольору фону в браузері. У звичному середовищі все виглядало нормально, але варто було змінити фон за замовчуванням в Opera 9 — і сторінка вже виглядала зовсім не так, як задумувалося. Розрахунок лише на біле тло виявився ненадійним.

Приклад із Opera 9

Історичні знімки порівняння були розміщені за адресами http://nerusoft.com/image_store/rs_blog/rs_bad.jpg та http://nerusoft.com/image_store/rs_blog/rs_norm.jpg. Вони показували сторінку до й після явного задання фону.

У первинній нотатці наведено такий запис:

< body bgcolor="#FFFFFF" >

Пробіл після кутової дужки робить цей запис неточним прикладом HTML. За специфікацією W3C, властивості CSS дозволяють задавати колір тексту та тло. Тому для оформлення сторінок доцільно задавати тло через CSS, узгоджуючи його з кольором тексту, наприклад:

body { background-color: #fff; color: #111; }

Явне визначення цих двох кольорів допомагає зберегти задумане співвідношення тексту й тла. Потрібно також перевірити читабельність у налаштуваннях доступності користувача.

середа, 6 лютого 2008 р.

Установлення Magento: як я розв’язав проблему відображення кирилиці

У лютому 2008 року я нарешті знайшов час установити Magento для тестування. Інсталяція загалом пройшла без проблем: знадобилося додати модулі Apache й налаштувати права доступу. Однак замість кирилиці браузер показував некоректні символи. Я спробував ввести текст — і знову проблема. Спочатку навіть подумав, що рушій недопрацьований.

Рішення в тому середовищі

Після пошуку на форумі Magento я додав у .htaccess рядок:

AddDefaultCharset utf-8

Додав — і в моїй конфігурації все запрацювало: браузер правильно визначав UTF-8, текст відображався коректно. Тоді я зміг повернутися до знайомства з Magento.

Що саме змінює директива

За документацією Apache, AddDefaultCharset задає параметр charset для відповідей типу text/plain і text/html. Вона не перетворює фактичне кодування байтів і сама собою не виправляє дані в базі. Отже, результат цього випадку не доводить універсальності рішення для всіх помилок кирилиці.

Перед застосуванням потрібно узгодити реальне кодування сторінки, заголовок відповіді та налаштування застосунку. Apache радить задавати спільне кодування так лише для ресурсів, про які відомо, що вони мають однакове кодування.

вівторок, 29 січня 2008 р.

Повільне відправлення файлів у 2008 році: як відновилося з’єднання

У січні 2008 року я натрапив на статтю «Главреда» про якість послуг «Волі-Кабель». Вона привернула мою увагу, бо в мене якраз ледве відправлялися файли. На моєму підключенні швидкість відправлення в середньому становила 1–2 КБ/с. Мені це здавалося повільним навіть за мірками комутованого доступу. За моїми тодішніми підрахунками, ми обмінялися приблизно 25–30 листами, а питання все ще не вирішилося. З таким темпом я вже почав шукати іншого провайдера.

Що змінилося після звернення

Вибір за моєю адресою тоді був невеликий. Я розглядав «ОГО!» від Укртелекому, хоча процес підключення здавався мені надто повільним. Ще сподівався, що в нашому районі з’являться оператори на кшталт «Світ Онлайн».

Зрештою зі мною зв’язалися техніки «Волі», і підключення знову запрацювало як слід. Чому до техніків було так важко достукатися саме тоді, коли зв’язок підводив? Точну причину низької швидкості я так і не встановив. Але варіант із другою лінією залишився в планах: якщо основна знову підведе, буде на що переключитися.

Що зафіксувати для техпідтримки

Тоді я дізнався про Speedtest і вирішив надалі надсилати підтримці результати вимірювань. Якщо проблема саме з відправленням файлів, потрібен показник Upload. Це швидкість від пристрою до сервера, тоді як Download вимірює передавання у зворотному напрямку. Таку різницю описано в методиці Ookla.

Для звернення корисно записати дату й час, спосіб підключення та одиниці вимірювання. Якщо можливо, повторіть замір через кабель із вимкненими фоновими завантаженнями та порівняйте кілька результатів. Окремо вкажіть, чи проблема виникає в одному застосунку, чи під час різних спроб відправити дані. З такою інформацією підтримці простіше відтворити збій і перевірити конкретну лінію.

Безкоштовна хмара K2 ERP: модель, можливості й старт

Іноді найперспективніша бізнес-ідея починається з рішення не брати гроші там, де всі звикли їх заробляти. Саме так ми підійшли до створення...