четвер, 20 березня 2008 р.

Ліцензії Microsoft і безпека: що насправді купує підприємство

У березні 2008 року я прочитав новину Finance.ua про ліцензії Microsoft Windows і Office. Видання посилалося на дослідження IDC, за яким 54% українських підприємств користувалися неліцензійними версіями цих програм. Цифра звучала переконливо, але відповідала на питання про ліцензування. Мене цікавило інше. Якщо компанія витратила гроші на ліцензії, що вона отримала для безпеки своїх робочих місць?

Що купує підприємство разом із ліцензією

Ліцензія визначає умови використання програми. За захист робочого місця відповідає те, звідки взяли інсталятор, чи отримує система оновлення, з якими правами працюють програми і як відновлюються дані після збою. Саме ці речі варто вписати в кошторис поруч із ціною ліцензії. Якщо весь бюджет пішов на закупівлю, а на налаштування, резервне копіювання й супровід коштів не лишилося, на рахунку все виглядатиме краще, ніж на робочому столі.

Відчуття, що одна копія працює швидше за іншу, варто перевіряти на однакових умовах. На час запуску впливають редакція програми, драйвери, фонові служби, налаштування й характеристики комп’ютера. Щоб порівняння щось доводило, запустіть ту саму задачу на однаковому обладнанні й зафіксуйте версії та виміри. Опитування про ліцензії таких даних не містило.

Права користувача й ціна важкої системи

У 2008 році мене дратувало, скільки ресурсів забирало звичне робоче середовище і скільки програм хотіли працювати з правами адміністратора. Тут важливо розрізняти версії Windows. У Vista вже був User Account Control, який давав змогу виконувати повсякденні дії зі звичайними правами та окремо підтверджувати їх підвищення. Для адміністратора практичне питання полягало в тому, які старі програми справді потребують привілеїв і що зламається, якщо запускати їх зі звичайного облікового запису.

Так само варто перевіряти вимоги до заліза. Якщо комп’ютер потрібний для пошти, документів і доступу до обліку, дайте йому саме ці задачі й виміряйте час роботи. Потім порівняйте витрати на нове обладнання, підтримку, налаштування захисту та час співробітників. Одна назва платформи цих витрат не пояснює.

Навіщо я пропонував Linux і віртуальну машину

Моя пропозиція була проста. Якщо пошта, документи та основні сервіси працюють у браузері, перевірте Linux на кількох робочих місцях. Windows можна залишити у віртуальній машині для окремої програми, яка потрібна для сумісності. Під час пілоту відкрийте типові документи, перевірте друк, експорт даних і доступ до внутрішніх сервісів. З’ясуйте, хто супроводжуватиме обидва середовища та як користувач повернеться до роботи, якщо одне з них дасть збій.

Посібник NIST з безпеки віртуалізації, опублікований у 2011 році, описує ризики й засоби захисту віртуального середовища. Віртуальна машина теж потребує оновлень і контролю доступу. Якщо старий застосунок запускається лише в непідтримуваній системі, обмежте її доступ до мережі й даних та перевірте, як відновити середовище з копії. Підтримка Windows Vista завершилася у квітні 2017 року.

Яке питання варто поставити перед закупівлею

Мене в цій історії цікавив вибір платформи на роки. Чи можемо ми забрати свої документи й дані у придатному для перенесення форматі? Чи відкриє їх інша програма? Чи збережеться робота, якщо постачальник припинить підтримку? Це стосується і підприємств, і державних установ. Я б попросив показати таку перевірку на наших даних, перш ніж обговорювати ціну та знижку.

Немає коментарів:

Навантажувальне тестування K2 ERP: що перевірити до пікової зміни

Демонстраційна база швидко відкривається, презентація переконлива, а справжня перевірка починається перед відправленням машин: склад проводи...