Коли тестуєш програми в різних операційних системах, швидко виникає потреба в кількох окремих середовищах. Можна купити десяток комп’ютерів і встановити на кожен свою ОС, але у 2008 році я вважав значно розумнішим варіантом віртуальні машини.
Які інструменти я розглядав
VMware
Мене приваблювали можливості серверного засобу віртуалізації. Водночас у виборі мала значення ліцензія. У моєму записі не залишилося точної назви редакції та договору, тому описаний там пробний доступ не визначає умов для інших продуктів VMware.
VirtualBox
З тодішнім пакетом із репозиторію в мене виникали помилки, тому я радив установлювати пакет із сайту Sun. Це була порада з досвіду конкретного встановлення: вона не означає, що будь-який пакет із репозиторію обов’язково працює гірше.
QtEmu
QtEmu теж потрапив до добірки. За моїми враженнями того часу, інструмент був простим, але хотілося кращого використання можливостей комп’ютера. Технічно QtEmu — графічний інтерфейс для QEMU, що прямо зазначено в репозиторії проєкту. Його варто розглядати саме в цій ролі.
Які умови відтворює віртуальна машина
Для перевірки роботи програми в різних ОС віртуальні середовища були дуже зручними: не потрібно було виділяти окремий фізичний комп’ютер під кожен тест. Проте віртуальна машина не повністю тотожна обладнанню клієнта.
У своєму дописі я звертав увагу насамперед на прямий доступ до відеопам’яті. На практиці можливості графіки, пристроїв і прискорення залежать від обраного засобу та його конфігурації. Тому перед тестуванням слід визначити, що саме перевіряємо: поведінку застосунку в іншій ОС чи взаємодію з конкретним фізичним обладнанням.
Немає коментарів:
Дописати коментар