Дві IP-адреси на одному інтерфейсі Ubuntu: історичний приклад ifupdown

Один мережевий інтерфейс може мати кілька IP-адрес. У старій конфігурації Ubuntu для додаткової адреси я використовував псевдонім eth0:1.

Тимчасове налаштування

ifconfig eth0:1 10.0.2.1 netmask 255.255.255.0 up

Ця команда з початкового прикладу задавала адресу для поточного середовища; сама по собі вона не гарантувала збереження після перезапуску.

Історичний файл /etc/network/interfaces

Для постійного налаштування в системі з ifupdown використовувався такий фрагмент:

# The loopback network interface
auto lo
iface lo inet loopback

# The primary network interface

# Параметры основного интерфейса, например, ip-адрес внешнего доступа
auto eth0
iface eth0 inet static
      address 95.211.198.19
      netmask 255.255.255.192
      network 95.211.198.0
      broadcast 95.211.198.63
      gateway 95.211.198.62
       # dns-* options are implemented by the resolvconf package, if installed
      dns-nameservers 85.17.150.123 85.17.96.69 85.17.150.123 62.212.64.122
      dns-search ua-hosting.com.ua


auto eth0 eth0:1

iface eth0:1 inet static
address 10.0.2.1
netmask 255.255.255.0

Публічна адреса, шлюз, DNS-сервери та пошуковий домен вище належали тому серверу. Вони збережені як частина прикладу й не є параметрами для довільного підключення. Рядок auto eth0 eth0:1 повторює оголошення основного інтерфейсу з попереднього блока; у власному файлі слід уникати зайвих повторів.

Враховуйте спосіб керування мережею

Цей запис стосується старого набору ifconfig та ifupdown. На Ubuntu з Netplan кілька адрес задаються списком addresses, а назва пристрою може відрізнятися від eth0. Дивіться офіційні приклади Netplan. Не слід одночасно задавати суперечливі параметри одного інтерфейсу в різних засобах конфігурації.