Поступово переходячи на Linux, я почав помічати інструменти, яких раніше не використовував у Windows. Ця нотатка 2009 року — про такі відкриття: невеликі системні утиліти, командні конвеєри, редактори та програми для щоденної роботи.
Спочатку мені здавалося, що для частини цих інструментів у Windows важко знайти відповідники. З роками вибір змінився, а деякі з моїх знахідок доступні в обох системах.
Сила невеликих утиліт
Мені сподобався підхід Unix: кожна програма виконує конкретне завдання, а результат можна передати наступній. Наприклад, переглянути процеси та відфільтрувати рядки:
ps aux
grep Строка
ps aux | grep Apacheps aux показує знімок процесів, а grep шукає рядки за шаблоном. У другому прикладі файл не задано, тому grep читає стандартний ввід. Символ | передає вивід першої команди другій.
Останній приклад збережено з початкової нотатки. Він шукає саме текст Apache з урахуванням регістру, тому може пропустити процес із назвою apache2 або httpd та показати сам рядок grep. Це пошук тексту у виводі, а не гарантовано повний перелік процесів вебсервера. Докладніше про шаблони й параметри — у довідці GNU Grep.
Потоковий пошук зручний для великих журналів: не потрібно відкривати весь файл у графічному редакторі. Час виконання залежить від обсягу, носія, шаблону та системи. Старе протиставлення «grep миттєвий, а Блокнот обов'язково зависне» не є коректним загальним вимірюванням.
Спостереження за журналом
tail -f /var/log/mail.logКоманда виводить кінець файла та очікує нові записи. У нашому середовищі так було зручно спостерігати за поштовим сервером. Шлях залежить від системи й налаштувань журналювання. За ротації журналів важлива різниця між відстеженням відкритого файла та його імені — це пояснює документація GNU tail.
Серверні програми та робочий стіл
Apache, PHP і Postfix стали для мене важливою частиною серверного середовища. Мені подобалося, як ці інструменти поєднуються в роботі. Стабільність і споживання ресурсів залежать від конфігурації та навантаження.
Захоплювали й ефекти тогочасного Ubuntu: кілька робочих столів, перемикання між ними, тривимірний огляд та «гумові» вікна. Такі ефекти робили роботу приємнішою, хоча основним критерієм для мене залишалася зручність виконання завдань.
Прикладні програми
Firefox, OpenOffice, FileZilla та PuTTY допомагали працювати у звичних сценаріях. Gmail і офісні сервіси Google доступні через браузер. Перехід між системами все одно потребує перевірки форматів документів, обладнання та спеціалізованих програм.
Bluefish. Редактор став для мене відкриттям у веброзробці: підсвічування, заготовки конструкцій та інструменти для HTML, PHP й інших мов допомагали менше часу витрачати на повторюваний код. У старому порівнянні я згадував HomeSite та власне враження від його можливостей. Нині офіційний сайт Bluefish прямо вказує підтримку Linux, macOS, Windows, FreeBSD та OpenBSD, тому вважати його винятково Linux-програмою неправильно.
JED. Термінальний редактор нагадав мені інтерфейси давніх середовищ програмування й був зручним у роботі з великими текстовими файлами. Порівняння з іншими редакторами в нотатці ґрунтувалося на моєму досвіді, а не на відтворюваному тесті.
Stellarium. Планетарій особливо вразив можливістю розглядати зорі, сузір'я, планети та спостерігати зміну неба в часі. Це вільна кросплатформна програма, зокрема для Linux, Windows і macOS. Візуалізація моделює спостереження; наближення об'єкта не означає наявності довільної деталізації його поверхні.
Що змінилося у порівнянні платформ
У 2009 році я писав про понад 15 тисяч застосунків у репозиторіях і дедалі ширший вибір Linux-програм. Це історична оцінка, залежна від дистрибутива та способу підрахунку пакетів.
Зараз доступ до Linux-інструментів можливий і через Windows Subsystem for Linux. Тому практичніше порівнювати потрібні робочі сценарії й конкретні програми. Найціннішим відкриттям для мене залишилася можливість поєднувати прості інструменти та поступово будувати з них власний зручний процес роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар